«Виставляю на конкурс замінник слова “файл”», – заявив він «Телекритиці». І тут же по секрету додав: «Незабаром у мене відкриється іменка». Ще юнацьке захоплення музикою вилилося в Юрка Зеленого у... пошуки нових слів. Так з’явилися спочатку «дахівка», а потім «зголошення», «обіжники», «виднограї», «коштодавці» та багато-багато інших. Тож про українську мову та її розвиток, а також про патріотизм – бесіда «ТК» з автором «Новотвірничка», філологом-практиком з «ФДР Радіоцентру».

– Юрку, як у тебе зародилась ідея створити «Новотвірничок»?

– Все почалося з юнацького захоплення. У середині 90-х дописував у кілька тернопільських газет, також займався власним бізнесом у музичній крамниці «Сто пудів», у якій вже тоді дивували всіх альтернативною й вишуканою продукцією. Крім того, вів ще різноманітні музичні рубрики, зокрема хіт-паради. Ось тоді й виникло запитання – чому називаємо саме хіт-парадами, а не якось інакше. Вирішили дати назву «Дахівка» (бо, мовляв, пісні піднімаються на дах, нагору, по сходинках). Це слово й дало відлік започаткуванню «Новотвірничка». Але на той час упровадження новотвору було радше намаганням вирізнятися серед інших газет, що також писали хіт-паради.

Далі моє захоплення почало стрімко розвиватися. Коли писав «Дахівку», мене завжди трохи дратувало слово «рок-банда». Я почав шукати замінники йому: якщо це просто гурт, то називав його ватага; якщо це гурт, що грає надзвичайно важкі стилі, – зграя. Вже потім інтуїтивно з’ясував, що зробив правильно, бо ж слово «банда» з італійської мови означає якраз «озброєна ватага».

– Нові слова приходять до тебе випадково чи все ж таки проводиш наполегливий пошук?

– Можливо, в той час була якась частина випадковості, хоча все робилося абсолютно свідомо. Шукав за таким спрямуванням: слово, яким би воно новим не було, мусить спиратися на наші питомі корені, на наші витоки, й обов’язково бути зрозумілим для всіх людей.

– А для чого взагалі нам потрібен цей словник?

– На сьогоднішній день українцям доводиться часто користуватися різноманітними технічними засобами. Молодь вільно володіє ними, чого не скажеш про старше покоління. А все тому, що практично всі терміни написані чужою мовою. Ось я почав освоювати техніку тільки у 2001 році, і по ходу ознайомлення зрозумів, що був би набагато просунутішим «юзером», якби всі терміни написали українською мовою. Треба тільки назвати речі своїми іменами: драйвер – зрушувач, урухомник, запускач; пагін – примочка, підгінник. Тоді людям стане все зрозуміло.

Наразі зустрічав багато українізаторів програм, але вони не є повністю досконалими, хоча вже факт їхньої присутністю втішає. Та й русизми у програмах не настільки страшні, як англіцизми, адже більшість населення України не володіє саме англійською мовою. З цього можна зробити висновки, що словник потрібен у першу чергу людям, котрі не розуміють іноземні мови.

– Подейкують, що Юрко Зелений виступає проти іншомовних слів...

– Я не виступаю проти мовних запозичень, як дехто вважає. Питання в тому, що коли людина не знає англійської, а в своїй мові без ладу і без потреби використовує мавп’ячі запозичення – то це біда, адже руйнується спосіб мислення. Зараз люди здебільшого користуються алгоритмом «завчив – здав – забув», а от коли б ще й розуміли поняття, то виконували б свою роботу набагато краще. Коли ми повичищаємо всі запозичення, а я вірю, що так і буде, то у нас очиститься внутрішня карма і відбудеться повне перезавантаження внутрішньої матриці, після чого ми станемо по-іншому мислити.

– Чи багато однодумців з цього питання оточують тебе?

– Однодумці є, багато їх у Росії. Там вони називають свій очищений мовний запас чистословом. Що цікаво, у їхньому чистослові використовують багато слів, якими ми самі знехтували. Зізнаюся, що списав у них не одне слово: наприклад, яке замінює буржуйське «оператор». От ми кажемо: оператор машинного доїння, оператор мобільного зв’язку, оператор, що знімає на камеру, тощо. Але коли ми подивимося, що, власне, означає слово «операція», то прозріємо: дослівно з латини (від operatio) – дія, діяння. Виявляється, його можна замінити таким хорошим словом, як орудник (тобто той, що орудує якимось знаряддям).

– Розкажи, як ти формуєш свій словник.

– Мій словник можна умовно поділити на дві частини: видиму й невидиму. Видиму я даю людям, а невидимий варіант – це дуже чернеткова чернетка (даруйте за повторення). Туди я кидаю все, що спадає на думку. Час від часу перечитую чернетку, впорядковую її та вставляю в чистовий новотвірничок. Буває, що з часом змінюється відповідник. От раніше мобільний телефон називався не особовий, а присібник. Хоча слова присібник я не викинув, а відставив для позначення іншого технічного засобу, а саме лептопа (ноутбука. – «ТК»). Бо звідки українцю знати, що значить оте слово «лептоп»? Якщо перекласти по частинах з англійської (lap – коліна, top – вершина, нагорі), стає зрозумілим, що це пристрій, який можна носити з собою, буквально тримати на колінах. Звідси випливає, що англійці називаються речі за принципом «як бачу – так і називаю», тобто зрозумілою для них мовою. Чом же так не робити й нам? Ми що, тупіші?! Не згоден!!!

Також, спеціально для «Телекритики» відкрию велику таємницю, зараз ведеться розроблення моєї іменної сторінки. Насамперед вона буде присвячена власне цим словниковим пошукам. У задумі, це має бути чимось схоже до відкритої операційної системи Linux. Тут люди матимуть змогу обговорювати слова, вносити свої пропонови. Крім того, туди виставлятимуться «гарячі слова», що тільки у процесі розробки. Якщо якесь слово зустрічатиметься у новинах «ФДР Вісті з Краю», звідти буде активна ланка на словник. Думаю, вже до осені можна буде побачити мою іменку.

– Які здебільшого відгуки на адресу «Новотвірничка»?

– Відгуки різноманітні. Кажуть, що Зелений з глузду з’їхав, таке понаписував, загнався наніц. Але я цьому не дивуюся. У будь-якій спільноті є люди, які рухають спільнотою, і люди, які гальмують її. Я себе відношу до тих, які намагаються рухати. Відповідно, якщо зважатиму на людей, що гальмують, тоді що – сидіти й нічого не робити?

З іншому боку, люди, що роблять такі закиди, підштовхують мене до того, щоб піднімати якість пошуку слів, щоб вигадати такий замінник, такий український відповідник, щоб комар носа не підточив. Ну і їм же заткнути пельку :). І якщо вони після цього й надалі казатимуть, що Зелений загнався, то самі себе пошиють у дурні, адже для більшості українські відповідники самі собою зрозумілі. Скажімо, коли я кажу не мобільний телефон, а особовий, це для всіх є зрозумілим. Я постійно «обкатую» нові слова, коли вживаю їх у розмові з незнайомими людьми. Вони дивуються вперше почутим словам, але не перечать і не перепитують, бо, в принципі, усі розуміють, про що йде мова.

Також не зважаю на безумовне захоплення моїми вишуками, бо це, прямо кажучи, задолизтво, яке не дає правдивої картинки. Зараз у мене склалася, скажімо так, фокус-група, тобто споріднена спільнота людей, з якими й «об’їжджаю» нові слова.

– А які нові слова уже прижилися в мовному середовищі країни?

– На сьогодні в ужитку вже: верстак (комп’ютер), виднограй (відеокліп), гудець (музикант), зголошення (акредитація), іменка (іменна сторінка), коштодавець (спонсор), легківка (легковий автомобіль), налегко (акустична версія твору), оголоска (афіша), обіжник (прес-реліз), особовий (мобільний телефон, номер), новинар (журналіст) та ін.

– Наразі над яким новим відповідником працюєш?

– На сьогоднішній день у мене стоїть питання «олюднення», як це я називаю, усіх тих верстакових (комп’ютерних. – «ТК») назв і термінів, суті яких ми не знаємо. Перше слово, яке я виставляю на конкурс, – «файл». Наразі відповідника, який би сподобався, ще не знайшов. Приміром, у чеській мові «файл» називається «soubor», тобто навіть тим, хто в житті не чув чеської, зрозуміло, що йдеться про якийсь «собор» ачи сукупність чогось. Файл – це найменша сукупність даних, найменша одиниця даних. Російські прихильники чистослову пропонують таке поняття, як схрон (одиниця збереження). У нас схрон має трохи інше значення, і воно більше підходить для позначення архіву. А от самого архіватора краще назвати стискачем, адже він по суті стискає дані. Для слова «папка» я знайшов гарний відповідник у такого велета українського слова, як Іван Огієнко. Він називає папку «складнею» («складня» – там, де ти складаєш).

– Яку музику слухає Юрко Зелений?

– Хорошу музику :) Надаю перевагу виконавцям, які походять від Бога. Якщо взяти будь-якого митця і виселити його на безлюдний острів, він все одно буде творити. Оцей приклад є ситом, через яке би швидко просіялися всі справжні митці і вся полова, що створена штучно. З імен назву Enya та її старшу сестру.

– У контексті створення словника, можеш назвати себе патріотом України?

– Зазвичай, справжні патріоти замовчують своє походження. Незважаючи на ті недоліки, що існують на Українській Землі – вона по вуха у смітті, не все гаразд із дорогами, столицю забудовують на кожному метрі дебільними спорудами, – я все одно люблю цей Край. Це – патріотизм? ;))


Від «Народного Оглядача»

Починаючи з весни 2006 року «Народний Оглядач» постійно публікує «видиму частину» словника Юрка Зеленого. І поки не запрацювала його іменка (іменна сторінка), ви можете ознайомитись з його новотворами на нашому сайті (до речі, треба знайти український відповідник і цьому слову):
Словник Юрка Зеленого для меломанів і не тільки...


--------------------------------------

В тему:

Україні потрібен новий Сенсар

Практична Українізація

ABBYY Lingvo вивчила українську

Український Інтернет як засіб розвитку української мови

Мова і війна

Проект Сенсар: мова, одяг, Лінукс