За останніми супутниковими даними, Гольфстрім більше не існує. Вся система морських течій Північної Атлантики є ключовим елементом теплового регулювання планети, дозволяючи Ірландії і Англії бути вільними від льоду, а Скандінавським країнам не бути дуже холодними. Це те, що захищало весь світ від нового льодовикового періоду — термохаліна система циркуляції — в даний час у ряді місць померла і вмирає на інших ділянках.

Гольфстрім — це «річка» з теплою водою, яка рухалася через Атлантичний океан, досягала Мурманська і обігрівала Європу своїм теплом, одночасно захищаючи її від полярних вітрів.

У Німеччині два місяці поспіль (протягом листопада і грудня 2010 року) зберігається стабільний сніжний покрив завтовшки близько 10 см, чого не було вже багато десятиліть, і продовжуються незвичайні для цих місць морози, що доходять ночами до мінус 20°С. Типової для початку зими відлиги цього року не було.

Італійські фізики в ході експерименту використовували ванну з холодною водою і додали колір теплим струменям води. Можна було побачити межі холодних шарів і теплих струменів.

Коли додали олії у ванну, межі шарів теплої води порушилися і поточний вихор був ефективно знищений.

Це те, що зараз відбувається в Мексиканській затоці і в Атлантичному океані з Гольфстрімом. Річка «теплої води», яка тече з країн Карібського басейну, не доходить до Західної Європи, вона вмирає через корексит — це хімічна речовина, яку адміністрація Барака Обами дозволила концерну Брітіш Петролеум (BP) використовувати, щоб приховати масштаби лиха в результаті вибуху бурової платформи в квітні минулого року.

Близько 2 млн. галонів корекситу, а також декілька мільйонів галонів інших діспергаторів додали до більш ніж 200 мільйонів галонів сирої нафти, яка виливалася протягом декількох місяців з свердловини, пробуреної BP на дні Мексиканської затоки. Так вдалося ефективно приховати велику частину нафти, опустивши її на дно, і сподіватися, що концерну ВР вдасться серйозно зменшити розміри федерального штрафу, залежного від розміру нафтової катастрофи.

В даний час немає способів ефективного «очищення» дна Мексиканської затоки. Крім того, нафта дісталася східного узбережжя Америки і далі витекла в північну частину Атлантичного океану, і там теж немає ніякої можливості ефективно очищувати нафту, що знаходиться на дні.

Першим повідомив про зупинку Гольфстріму Д-р Джанлуїджі Зангарі (Zangari), фізик-теоретик з інституту у Фраскаті в Італії. Вчений вже декілька років співробітничає з групою фахівців, що займаються моніторингом подій в Мексиканській затоці.

Його інформація міститься в журнальній статті від 12 червня 2010 р. і грунтується на супутникових даних CCAR Колорадо, узгодженого з NOAA ВМС США. Ці оперативні дані супутникових карт пізніше на сервері CCAR були змінені, і вчений говорить, що це була «фальсифікація».

Він повернувся до даним NOAA ВМС США і до пізніших даних, і заявив на початку серпня, що дані CCAR ненадійні, а його висновки не змінилися за якістю або кількістю серйозних наслідків . Він вважає, що заледеніння «в недалекому майбутньому неминуче через це лихо».

Д-р Зангарі стверджує, що величезна кількість нафти, постійно розширюючись в об’ємі, охоплює такі величезні області, що це серйозно впливає на всю систему терморегуляції планети шляхом руйнування граничних шарів теплого потоку води.

Конвейєр в Мексиканській затоці припинив своє існування нинішньої осені, останні супутникові дані ясно показують, що Гольфстріму в даний час немає, він починає розбиватися на частини і вмирати приблизно у 250 кілометрах на схід від берега Північної Кароліни, притому, що ширина Атлантичного океану на цій широті перевищує 5000 км.

У зв’язку з тим інтересом, який викликала тема «зникнення» Гольфстріму в інтернеті, російський вчений професор, автор двох монографій і 130 публікацій в області фізики, акустики, геофізики, математики, фізичної хімії, економіки, а також відомий блогер Сергій Леонідович Лопатников написав в своєму блозі в ЖЖ статтю, наводимо її в оригінальному вигляді.


Далі читати тут