Події 9 травня наочно підтвердили відвертий рецидив антиукраїнського і заодно антигалицького ідейного спрямування політики відповідних кіл. Демагогічна риторика і синхронна брехня, на жаль, мали вплив на частину нашого суспільства, яке є ще носієм нафталінового радянського мислення, а часом і зоологічної ненависті до всього українського і, перш за все, до Української Держави.

Маємо на увазі безпринципне використання георгіївських стрічок, які ніякого відношення до радянських символів не мають, а лише виконують декоративну роль у протистоянні з українською національною, як рівно ж і державною символікою. Георгіївська стрічка має відігравати роль в Росії і на Україні, як своєрідне прикриття провальної внутрішньої політики і відвернути увагу від лавини наростаючих суспільно-економічних проблем.

В часі існування Російської імперії, Георгіївські ордени, стрічки, іменна георгіївська зброя, іменні георгіївські срібні сурми були гордістю російського тогочасного суспільства, починаючи від імператорів і закінчуючи простим селянином-кріпаком. Мусимо підкреслити і те, що інколи цю найвидатнішу нагороду отримували генерали, офіцери та солдати за придушення національно-визвольної боротьби (Польща, Угорщина, Кавказ), але сьогодні мова йтиме про тисячі російських офіцерів та солдатів (і серед них чимало українців), які отримували цю високу нагороду в чесному бою, захищаючи свою Батьківщину. Носити орден Георгія чи стрічку було національною гордістю російських героїв. Так було до приходу більшовиків на чолі з Леніним. Спаплюжена георгіївська стрічка була замінена кривавою червоною кокардою.

Загляньмо в історію. Орден Святого Георгія був утверджений Катериною ІІ у 1769 р. для нагородження тих, хто проявив мужність під час воєн, а також чесно служив Вітчизні в армії і на флоті. Орден мав 4 ступені. Як правило, ним нагороджувалися генерали і полковники російської армії. Орденами 1 і 2 ступеня нагороджував особисто імператор. Це зробило цю нагороду найпрестижнішою в Росії. Орден мав і високу матеріальну вартість, тому що був виконаний із золота високої проби. Історія ордену Св. Георгія є цікавою, але викласти її у невеликій статті є неможливим.

Відзнака військового ордену Св. Георгія була заснована у 1807 р. маніфестом імператора Олександра І для нагородження нижчих чинів за високу хоробрість. В історії ця нагорода відома як солдатський георгіївський хрест. Чимало російських солдатів та унтер-офіцерів отримали цю нагороду за мужність у війнах, які вела Російська імперія.

Повним кавалером ордену Св. Георгія стали: генерал-фельдмаршал Кутузов, генерал-фельдмаршал Барклай-де-Толлі, генерал-фельдмаршал Паскевич, генерал-фельдмаршал Дибич-Забалканський. Орденами трьох ступенів були нагороджені – генерал-фельдмаршал Потьомкін, генералісимус Суворов та генерал Беннігсен. Цим орденом нагороджувалися і високі особи-іноземці, орден Св. Георгія був гордістю Росії.

Ще один бойовий російський генерал Милорадович отримав солдатський Георгіївський Хрест за те, що особисто, йдучи в солдатській шерензі, повів російські полки на французькі ряди під Лейпцигом. Чимало солдатів і офіцерів отримали Георгія в часі І світової війни. За особисту мужність і героїзм. Серед них – С.Шауб, Б.Шатілов, Б.Штейфан та інші. Кавалерами Св.Георгія були нагороджені генерал П.Краснов, маршал Фінляндії Маннергейм, майор О.Альбов, генерал А.Шкуро, адмірал А.Колчак та інші герої Росії. Багато аналогічних нагород отримали солдати, офіцери та генерали армії Власова та інших російських з’єднань, що билися на боці фашистської Німеччини.

Читати повністю ТУТ