Отож, як повідомило видання «Наші гроші», український газ у підприємства-видобувача коштує всього лише 300 гривень за тисячу кубометрів. Це – 30 копійок за куб! У той час, коли навіть за найвищими тарифами пересічний українець для споживання у побуті платить приблизно 72 коп. Отож, посередники вже й тепер збільшують нам ціну майже у два з половиною рази! І що б там не розповідали нам про так звані світові ціни, те, що платимо за тепло у власних помешканнях, підігрів води та приготування їжі – навіть не ринкова ціна, а спекулятивна і монопольна. Лише ми цього, як правило, не усвідомлюємо, бо ж нам постійно втовкмачують, що газ – це щось таке на вагу золота.

Власне, брехливість «соціальної політики» влади Януковича-Азарова від «Я» до «А» стає цілком очевидною. Здавалося б, люди добрі, коли вже ви маєте найбідніше на європейському континенті населення, а бідність ця вмотивована виключно вами ж влаштованими економічними несвободами та штучним стримуванням офіційно встановленого прожиткового мінімуму (котрий вже у деяких моментах поступається навіть нормам забезпечення в’язнів концтаборів), то бодай перед виборами покажіть власну волю до «покращення життя вже сьогодні» й припиніть спекуляції. Тим більше, що зробити це не так уже й важко.

Але ні. Найбільшим здобутком вдала хоче зробили «перемогу над МВФ», яка дозволить тимчасово залишити все так, як є. Не біда, що надбанням громадськості вже стала інформація про те, що школи та дитячі садки купували газ часом дорожче за 700 доларів, а пан Фірташ отримував таке ж паливо за якихось півтори сотні…

Змішавши газ по 30 копійок та 500 з гаком доларів (звісно, зі «страшною стодоларовою знижкою» за торгівлю суверенітетом держави), можна й не такі дива робити. Головне, аби населення й далі свято вірило, що держава дає йому блакитне пальне майже задарма, а відтак, ревіло від захоплення «соціальною політикою» влади й боялося, щоби тут, Боже борони, щось порушилося.


>Читати повністю ТУТ