У тому, що 50-річний білий неодружений професор Кейптаунського університету переспав за обопільною згодою зі своєю 20-річною кольоровою студенткою, ніякої ганьби для професора немає. Що стосується порушеної  честі студентки, то про це навіть смішно говорити, оскільки у наш веселий час, на жаль, якраз власна непорушена цнота у 20-річному віці переважно стає предметом прихованого дівочого сорому і занепокоєння. У першій частині фільму наш симпатяга-професор (Дж. Малкович) виглядає абсолютно здоровим мужчиною традиційної орієнтації і виконує свою природну біологічну функцію, на яку запрограмований кожен самець в природі - запліднити максимальну кількість яйцеклітин. Так, справді, він - запеклий егоїст, але не гвалтівник і не збоченець, а навпаки - майстерний дамський угодник, а також - витончений поціновувач класичної музики і англійської поезії.

Справжньою ганьбою покривається професор тоді, коли він, міцний, здоровий і розумний чоловік, поступово втрачає здатність чинити опір беззаконню і починає здаватися на милість нових, вже чорношкірих господарів життя, серед яких - троє місцевих виродків, які згвалтували його дочку і жорстоко побили його самого. Що трапилось? Чому він капітулює? Ой! Це християнська свідомість раптом осяяла професора і підказала йому, що всі його нещастя викликані тим фатальним зв'язком зі смаглявою дівахою. Розкаявся він тоді як умів, пішов у дім до її кольорових батьків і бухнувся їм до ніг - пробачте, мовляв, Христа ради! Цікаво, що цим благородним, на його думку, вчинком він чомусь не викликав у них навзаєм ніяких християнських почуттів, окрім огиди. Ну, менша з тим, зате наш професор, просвітлений і очищений, повертається до своєї дочки, а там його вже чекає сюрприз! Який сюрприз, дізнаєтеся, подивившись цей цікавий і дуже повчальний фільм. Скажу тільки, що вам будуть наочно продемонстровані результати практичного застосування ліберальних ідей про рівність, братерство, толерантність та інші чарівні ілюзії нашого часу.

Коли білі прибульці в ПАР «схаменулися» і перестали вважати себе кращими і вищими від чорних аборигенів, стало відбуватися те, що буває завжди в таких випадках. Панів, які добровільно відмовилися від панства на користь своїх кухарок та слуг, вдячні слуги якщо не знищують фізично, то опускають на саме соціальне дно. А там, на смітнику, цим горе-гуманістам буде значно простіше гратися в свою останню улюблену гру - боротьбу з внутрішніми білими расистами, фашистами, антисемітами, гомофобами і таке інше. Тепер їм достатньо буде просто настукати на них старшому чорному братові-наглядачеві, хе-хе...