Суть екодоктрини коротко: суспільство, держава, влада, власність, культура, освіта, економіка, виробництво все це носить екологічний природовідповідний характер. 

Основний принцип екодоктрини: «Все в ім'я природи, все для блага природи», де принцип «все в імя людини, для блага людини» є додатковим, а не взаємовиключним.

При цьому потрібно памятати, що нинішній стан розвитку людської цивілізації такий, що природа «хвора» людиною. Навантаження людини на природу величезне. Природні ресурси на планеті не безкінечні і вони зменшуються значними темпами. Це стосується як підземних копалин, так і до біоресурсів рослинного і тваринного походження. 

Основна екоморальна заповідь для людини: «Не залишай після себе слідів. Не сміти. Не паразитуй на природі і людині». 
Принцип екоповаги: «Природа знає краще, ніж людина». 

Охорона природи має стати моральною категорією людини.

Пам`ятаймо про зелену мрію Шевченка: «Садок вишневий коло хати» і вчення Вернадського про ноосферу та досвід симиренківського садівництва; перлини садово-паркового мистецтва в Україні Софіївський дендропарк в Умані, дендропарк Скоропадських в Тростянці та багатьох інших місцях. 

Специфіка екодоктрини полягає в тому, що екологічну істину розглядають як соціальну, як шлях розвитку, прогресу і життя нації, держави, країни. 

Одне з основних завдань екологічного ладу - як здійснити конвергенцію кращих досягнень соціально орієнтованого ладу (колективізм, безкоштовні медицина, освіта, житло та загальна трудова зайнятість) з капіталістичним, ліберальним (на прикладі України, читаємо: клептократичним), де є приватна ініціатива, ефективне приватне господарювання, свобода в збагаченні та суспільних відносинах, кожне нове покоління може жити за рахунок попередніх. 

Екологічні пріоритети мають бути у всьому: в природі, в суспільстві, в мисленні. Свідомість і духовний світ людини мають бути екологічними, природо відповідними. Мислимо глобально, а діємо локально, в межах довкілля, країни, регіону, ландшафту, міста, мікрорайону, кварталу, села, обійстя, будинку тощо.

На жаль, на наш погляд, духовний світ більшості землян отруєний як хижацько-споживацькими інстинктами, так і викривленими релігійними та псевдонауковими уявленнями.

Більшість великих релігій світу - антропоцентричні, а не природоцентричні. Крім того, у християнстві є догмат про те, що дерево, яке не дає плодів, має бути зрубаним. Мабуть, це неправильно, адже дерево є джерелом кисню, «легенями» матері-Землі. Теорія екологічного ладу певною мірою гібридна - враховує як досягнення соціально-спрямованого ладу, так і капіталістичного, надаючи пріоритетів екології.

На наш погляд, вчення про екологічний лад і є третім шляхом розвитку людства. Мабуть, екологічне вчення всесильне тому, що воно правильне, оскільки базується на законах природи. Людство нині перебуває в інтенсивних пошуках шляхів свого цивілізованого розвитку. Землян уже 7 мільярдів. Мабуть, що не випадково екс-президент України В. Ющенко на 63-й Генеральній Асамблеї ООН порушив питання щодо розробки концепції Екологічної Конституц ії Землі (ЕКЗ), що мало широкий міжнародний резонанс. На це відреагував і нобелівський лауреат з питань екології Альберт Гор.

1. Закони екології і перші серед них фундаментальні закони фізики, хімії, біології, а потім закони природи, суспільства та мислення й використання досягнень кібернетизац ії (Інтернету). Організація екоосвіти і ековиховання під девізом «від еколітератури до екокультури» на основі екологічного всеобучу, постійнодіючих народних екошкол, екопрофшкол та народних екоуніверситетів, будинків природи, музеїв народознавства та побуту. Використання стародавніх традицій, звичаїв і обрядів при проведенні зелених свят, вербної неділі, свят Купайла, Коляди Нового року. 

2. Розробка і формування науково обґрунтованих екобаланс ів у природі й суспільстві (планування сім`ї, родини, династій, розвитку сіл і міст тощо). Розробка екобаланс ів: гравітаційних, солярних, атмосферних, теплових, Світового океану, кругообігу води, гідрологічних, річкових, земельних, рослинних, тваринних, людських, природних ресурсів, шкідливих та радіаційних речовин та багатьох інших. 

3. Розробка і впровадження в практику регіональних і місцевих екологічних комплексів як організаційних утворень на основі кластерного і програмно-цільового управління з широким використанням кібернетизації, регіональної і місцевої стандартизації. 

4. Низове місцеве управління. Організація екороботи серед місцевих депутатів і чиновників, органів місцевого самоврядування, ОСББ, домкомів, квартальних комітетів на основі екологічних пріоритетів, різні інститути ековладдя: толока, віче, загальні збори громад, екоклуби; комітети бідноти (комбіди), комітети незаможних (комнезами), екокомуни, екобудинки, екосела, екополіси, еконаціональні заповідники і парки, плодові і ботанічні сади, будинки природи, організація зеленого туризму і органічного екоагровирощування, розвиток шкільної зелено ї варти, екоекомаркети, екоресторани, екоміліція, громадські екологічні організації низового рівня. 

5. Республіканський рівень. Створення і введення в дію екологічної конституції України, на основі виборів формування зеленого парламенту України, екологічна класифікація регіонів, міст і сіл України з наданням категорій екологічної чистоти та безпеки, безпеки і якості територій (подібно до категорій територій, постраждалих від Чорнобильської катастрофи). Введення в дію екологічної (зеленої) ідеології як державної. Введення на державному рівні інститутів пропаганди й агітації екологічного ладу. Відродження інституту народних уповноважених для пропаганди, але не червоної, а зеленої ідеї. Введення в середній і вищій школі зеленої дисципліни «Наукові основи еколаду».

Всі гуманітарні і природничі дисципліни мають викладатися з урахуванням досягнень в екологічній науці. Розширити повноваження міністерства екології і природних ресурсів України і перетворити його в центральний ідеологічний штаб республіки з методологічними і розпорядчими екологічними функціями, раз і назавжди, назвавши його міністерством екополітики. 

Сформувати електронний зелений уряд. У всіх програмах політичних партій і об`єднань громадян мають бути екологічні платформи інакше їх знімають з реєстрації. Міністерство з надзвичайних ситуацій формує екологічн і підрозділи з ліквідації екокатастроф. Мінекополітики спільно з Укрспоживстандартом вводить в дію надійну систему екологічного контролю за продуктами харчування, особливо продуктів з ГМО, та за товарами широкого споживання. Мінохорони здоров`я забезпечує максимальну тривалість життя людини (понад 100 років). 

Безумовно, ця екодоктрина є не релігійним каноном чи догмою, а керівництвом до дії, складовою частиною її може бути і теза про зелену революцію, перша хвиля якої відбувалася в 70-80 роках ХХ століття і поставленої мети позбутися на планеті голоду не вирішила. 

Екодоктрина як шлях суспільного розвитку не є українофобською, як вважає дехто з політиків, а природовідповідною рідній землі і титульній нації. Згідно із законами природи негр має природне право проживати в Африці, ескімос - у своїх снігах, казах - у своїх степах та ін. Згідно з відкриттям Миколи Вавілова щодо центрів розселення рослин, то рослини мають свої ареали розселення і їх культивування на планеті - обмежене. Це певною мірою стосується і тваринного світу. 

Якщо порушувати питання в соціальному плані: чиє благо важливіше, скажімо, людини, собаки чи рослини, то потрібно тут усе вирішувати на основі екобалансів, але треба, щоб було добре і людині, і собаці, і рослині. Така парадигма цієї екодоктрини. 
Безумовно, що екодоктрина як всяка соціальна істина, для втілення в практику буде вимагати великих зусиль. Але, на наш погляд, знайдуться ентузіасти і прихильники зеленої ідеї, які дадуть їй крила, внесуть у свідомість, душу і серце людини. А ми не можемо себе оскверняти зневірою в людський і планетарний прогрес, тому й стука ємо в двері розуму. 

На наш погляд, екодоктрина може мати як глобальну перспективу, так і допомогти розвернути Україну і її соціально-економічний курс в екологічному природовідповідному напрямку та порятувати її від часів обскурантизму і регресу.

Крім того, зважаючи на те, що Україна є:

• географічним центром Європи;
• батьківщиною санскриту, який є основою усіх індо-європейських мов;
• генетично-спорідненою країною слов`ян з індоєвропейською цивілізацією;
• першою державою в світі, яка, виконуючи екоцивілізаційну і миролюбну місію, в однобокому порядку здійснила повне ядерне роззброєння, ліквідацію залишків високозбагаченого урану. Тобто із сильної, могутньої ядерної держави, третьою за ядерною потугою в світі, стала найвисокоморальн ішою, без ядерної зброї державою. Маючи незаперечний авторитет з цих питань серед усіх держав світу;
• житницею аграрної економіки Європи з українськими 35-ти відсотками світових чорноземів; розробником концепції Екологічної Конституції Землі;
• розробником теорії екологічного ладу як нового соціального устрою суспільств і держав, який може прийти на зміну тоталітарному комунізму і хижацькоспоживацькому капіталізму. Екологічний лад може сутт єво змінити політичну карту світу, зробивши її більш органічною, природовідповідною.

  Зважаючи на ці та інші обставини, Україна може стати ключовою державою в новому геополітичному утворенні - Індоєвропейському Союзі, метою якого буде ліквідація однополюсності світу, концентрації зусиль на арійсько-ведичній єдності, порятунку білої раси і слов`янської цивілізації, побудові екологічного ладу в індо-європейських союзних державах тощо.