“Внутрішній світ людини, її психіку, її душу, її індивідуальність формують лексика і граматика”. І. Ющук.

Нагадаю, що в українській мові деякі назви мають повну і коротку форми й обидві вважаються нормативними. Згідно з мовою Сенсар надаємо перевагу усіченому слову: тернопілець (тернопільчанин), тернопілька (тернопільчанка), тернопільці (тернопільчани); полтавець (полтавчанин), полтавка (полтавчанка), полтавці (полтавчани); луганець (луганчанин), луганка (луганчанка), луганці (луганчани); кримець (кримчанин), кримка (кримчанка), кримці (кримчани); канадець (канадієць), канадка (канадійка), канадці (канадійці).

Варто пам’ятати, що такі форми, як англічанин, датчанин, києвлянин, полтавчанин появились під впливом російської мови. Отож, зберігаємо питомо українські назви.