Доктрина пацифізму реалізована в наступних сферах:

1. Військова: ядерне роззброєння – конверсія – здача Чорноморського флоту – безквартирні офіцери.

2. Психологічна: насильницьке нав’язування “жіночості” (м’якість, толерантність, виваженість, поміркованість) – зведення українського націоналізму до націонал-пацифізму – методичне національне приниження українців через широко розрекламовану і поширювану українофобію.

3. Інформаційна: уникання гострих тем – дозвіл на жорсткість виключно для українофобів.

Особливу увагу привертає друга позиція, адже саме в царині психологічного надломлення, переорієнтації українців та й загалом слов’ян і європейців на заплановану ворогами генетичну приреченість маємо справу із справжньою битвою. Кожна спроба знищення нашої нації та раси є актом тероризму, а тому потребує рішучого викорінення.

Найбільшу небезпеку несе в собі нав’язування солодкувато-заколисувальних термінологічних штампів, покликаних звести маси до безмовних носіїв пасивного світосприйняття, а отже нездатних до спротиву терористам та екстремістам.

Дивіться, яка ситуація вже склалася: ті, хто екстремістів влаштовує, отримують кодову назву “толерантних, виважених, поміркованих, політкоректних”. Ті, хто викриває справжнє нутро ультрарадикальних українофобів, одразу стають “фашистами”.

Це не що інше, як термінологічна маніпуляція: згадайте, як в переддень та в розпал Голодомору українців прийнято було називати “куркулями” та “націоналістами”. Зараз модно українців називати “фашистами”.

Автори та виконавці геноциду тоді називалися “пролетарськими інтернаціоналістами”. Нині ця публіка має назву “ліберали”. Або “борці з націонал-екстремізмом”. Проте головне не це.

Головним є розуміння причини саме в подібній ідентифікації українців з боку темних сил зла. В умовах комуністичного режиму ліквідації підлягали куркулі та націоналісти. В умовах ліберальної демократії упослідженими є фашисти. Для того, щоб упослідити, принизити українців, відібрати у них право на відновлення логічного статусу титульної нації, їх і вирішено називати фашистами. Але є одне “але”.

Україні членство в ліберальному Євросоюзі не світить. Отже і нюанси термінологічної емоційності є для нас в принципі чужими. Стався елементарний прорахунок. Налякати українців, білорусів, росіян після кривавих жахів комуністичного терору, колективізації, репресій, депортацій, геноциду, етноциду, перестройки, трастового гешефтярства, після експериментів над масовою свідомістю Кашпіровського та Чумака, після руйнації ідеалів та вакханалії дегенератів, лякати нас фашизмом, відомим переважно за чудовим камерним телесеріалом “17 миттєвостей весни” вкрай проблематично. Кого б ти, люб’язний читачу, волів бачити бодай на посаді начальника ЖЕКу, Джангірова чи Шелленберга?

Тим більше відразливими виглядають спроби звинуватити у фашизмі прихильників орієнтації на Євросоюз. Уж хто-хто, а вони є антифашистами за визначенням. Але вроджене для українофобів ототожнення вишиваної сорочки зі свастикою робить свою кострубату справу. І ось вже з’являються плакати з правильним текстом “За чистоту нації!”. Знайшли, чим налякати. Кожна психічно здорова людина виступатиме за чистоту нації, аби не допустити до її забруднення. Краще бути чистим, ніж брудним. Спитайте у першого зустрічного медичного працівника. Інша справа, що українофоби є брудними як у прямому, так і у переносному смислі, тому гігієна викликає у них прямо таки панічний жах. Кожна чиста людина для українофобів є фашистом. Неймовірно, але саме так воно і є! Чому українофоби уникають бути чистими – то вже інша тема.

Отже, ми прийшли до висновку, що нав’язування масам шкідливих цінностей слабкості, дезінтеграції, пасивності, приреченості, - того всього, що прийнято називати пацифізмом – є злочинним за визначенням. Пацифізм призводить до океану крові та гір трупів. Винниченко урочисто присягався, що Україні армія не потрібна, - за 15 років 8 000 000 українців пали жертвою маніакальних комуністичних ублюдків. Послідовники останніх сьогодні звинувачують українців у фашизмі. Невже ми фашисти тому, що вважаємо їхню зоологічну затятість на ниві розпалення міжнаціональної антиукраїнської ворожнечі ознакою власної толерантності?

Стоп, панове екстремісти! Ви, звичайно, дуже хочете пересварити між собою сусідні слов’янські народи та наших сусідів по континенту. Вже лунають вибухи терористичних бомб, вже лунають фрази про територіальне розчленування. Але ви брудні, від вас тхне ненавистю, ви навіть до смішного (так історично склалося) подібні один на одного. З вами неприємно перебувати поруч.

Скажу по секрету - трудящі патріоти вас дуже недолюблюють.

Україна повинна:

1. Відновити статус ядерної держави.

2. Відновити статус бастіону східноєвропейської слов’янської цивілізації.

3. Припинити брудний потік полчищ нелегальних мігрантів.

Передумовою має стати відкидання пацифізму та заборона українофобії.


В тему:

Тотальна війна