Судячи з того, в яких гарячих точках світу ви побували у своєму житті, ваш приїзд в Україну можна трактувати як кваліфікацію її в якості не менш гарячої, ніж всі раніше відвідані вами?

Бернар-Анрі Леві: Ні, це визнання того, що відбувається тут, в Україні, має першорядну важливість для Європи, для Франції та для всього світу. Тому що серце Європи б'ється в Києві, тому що на сьогодні кращі європейці - це українці, тому що європейський дух живе в Україні.

Чи вписується те, що відбувається в Україні, в логіку, яка була продемонстрована подіями арабської весни? Чи це вже інший рівень: адже в українського народу задовго до арабської весни вже була кольорова?

Це друга революція в Україні, в цьому велика відмінність від арабської весни. І це європейська революція, це зовсім інша історія.

Будучи радником одного президента і хорошим знайомим іншого - ви змогли вплинути на участь французької держави в вирішенні криз у країнах традиційної французької присутності. Чи зможете ви, вивчаючи тільки короткий час ситуацію в Україні, вплинути на керівництво Франції зайняти більш жорстку позицію щодо нинішнього українського керівництва?

Перш за все, я розраховую на те, що зможу передати своїм співгромадянам ті почуття, які відчуваю, і те обурення, яке у мене є з цього приводу. Обурення тому, що Європа злякалася. А почуття, які я відчуваю до протестуючих на Майдані, я б хотів розділити з громадянами своєї країни. І зі звичайними французами, і з представниками влади.

Чи не є феномен арабської весни добре зрежисованим проектом локалізації мусульманства в його природних межах? Поки народ воює проти своїх «гнобителів», у прихильників просування ісламу в Європі і на Заході взагалі, в тому числі і у «джихадистів» немає часу цим займатися - потрібно розбиратися зі своїми проблемами. Зокрема, з проблемою відділення церкви від держави.

Я думаю, що потрібно завжди з обережністю ставитися до будь-яких теорій змови, тому що арабські революції пішли від самого народу, це внутрішній рух . Ніхто їх не режисирував, ніхто не робив будь-яких дій замість народу. У них своя власна логіка.

Що вам відомо про сприйняття ваших ідей в Росії і в республіках колишнього СРСР?

Я не знаю, які з моїх ідей відомі в Росії. Я з великою повагою ставлюся до російської культури і разом з цим я з великим презирством ставлюся до діючої влади в Росії.