Розклад вистав:

19.12.03 – Клуб „Бінго” (Метро „Святошин”). Поч. о 17.00.

20.12.03 – Велика зала Консерваторії (Майдан Незалежності). Поч. о 12.00.

21.12.03 – Будинок Офіцерів (Метро „Арсенальна”). Поч. о 14.00.

Постановка благодійної вистави „Святий Миколай” здійснена за підтримки Київської міської ради та Головного управління у справах сім’ї та молоді. Організатори свята – Київський міський центр сім’ї „Родинний дім”, Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка
та Київський рух матерів. Автор творчої ідеї свята, керівник ансамблю „Дай Боже!” – Ольга Мельник.

Довідки:
Тел.: 234-7609 (Міжнародний Фонд ім. Кирила Стеценка)
Тел.: 457-8000 (Київський міський центр сім’ї „Родинний дім”)
Е-пошта: [email protected]


ДОДАТКИ

№1. Інформація про свято Святого Миколая

19 грудня – День Святого Миколая. Це традиційне свято. Його красиві й радісні обряди відроджуються, поширюючись від західних до східних земель України.

Образ біблійного Хрестителя Миколая або Миколи Чудотворця зберігся в уяві народу як образ охоронця дому і сім’ї, захисника від усіх бід і нещасть, господаря земних вод. Легендарні козаки, вирушаючи до морського походу, обов’язково брали в корабель ікону із зображенням Святого Миколая.

Особливо шанують Святого Миколая маленькі діти. Вони за тиждень до свята пишуть своєму улюбленцеві листи, в яких сповіщають про сокровенні бажання, обіцяють виправити свої негарні вчинки, бути завжди добрими і чемними.

А чого найбільше чекають діти від Святого Миколая? Звичайно ж – подарунків! Їх вони знаходять вранці, під своїми подушками.


№2. Інформація про ансамбль „Дай Боже!”

„Дай Боже!” – ансамбль автентичного фольклору, який представляє прадавні українські обрядово-календарні дійства у природному синкретичному зв’язку пісні, танцю, поетичного слова, ритуалів та ігор.

2004 року “Дай Боже!” відзначає своє 15-річчя. Його концерти вітали глядачі не лише України, але й Німеччини, Франції, Бельгії, Туреччини, Болгарії, Угорщини, Хорватії, Швеції, Литви та Латвії. За цей час ансамбль завоював дев’ять (!) перших (!) премій на міжнародних фольклорних конкурсах і фестивалях.

Засновник і керівник ансамблю пані Ольга Мельник вважає, що справжні українські обряди, підсилені чистою енергією юних сердець її вихованців, — це захоплюючі спектаклі, гідні уваги найвибагливішої аудиторії в будь-якій країні світу.


ЗА ЩО ЛЮБЛЯТЬ МИКОЛУ-ЧУДОТВОРЦЯ (фрагмент статті Ігоря Каганця “Земля Вепра”, “Перехід-IV”, №11)

Річ у тім, що з приходом християнства БІЗНЕСМЕНИ І СПЕЦІАЛІСТИ (господарники, підприємці, службовці, робітники і селяни) також не лишилися без джерела сили. Функцію Дажбога — покровителя мирної праці і подателя земного добра — почав з великим успіхом виконувати святий Микола. Хоч як це дивно, але така “небесна реформа” була подальшим розвитком прадавніх традицій, бо ж закінчення річного кола арії Гіперборії позначали терміном “не-коло” (“кінець кола”), а пов’язану з цим щедрість річного урожаю вважали архетиповою ситуацією. Покровителем цього архетипу був святий Никола-Микола — ангельський дух, помічник і заступник хліборобів, найщедріший і наймилосердніший святий, урочистості якого збігаються з кінцем астрономічного року — 19 грудня. Початок же нового кола символізує Коляда (“Коло-да!”, “Да буде Коло!”) — це свято відзначається з 7 по 19 січня. Натяк на зв’язок між Дажбогом і річним колом, а отже, і з Николою (покровителем річного кола — циклу сільськогосподарських робіт), знаходимо у “Велесовій книзі”: “Славимо Дажбога і буде він наш кровний заступник від Коляди до Коляди” (дощечка 31).

Святий Никола був джерелом сили, здоров’я і добробуту для давніх аріїв, передусім для трудящих мас — “простих гіперборіїв”. Для них — як 7 тисячоліть тому, так і нині, — властиве спрощене, нерідко майже “дитяче” мислення, зокрема непостійність, поверховість, прагнення зовнішніх ефектів. Їм важко побачити Бога в гармонії навколишнього світу чи стрункості теології — вони потребують “чистої конкретики”. Це святий апостол Іван, природжений брахман, пізнав божество Ісуса Христа з перших хвилин їхньої розмови. Основна ж маса народу вимагала чудес, і це не випадково. Простим людям для підтримання віри і повноти буття потрібні чудеса! Святий Никола дає їх людям, тому він і називається Николою-Чудотворцем. Він уміє опускатися до “дитячої” природи простолюду, — отож він, серед іншого, є улюбленцем дітей. Він ніколи не вимагає якихось надзусиль. Це Ісус Христос зобов’язує своїх послідовників до повної самовіддачі: “Хто життя своє зберігає, той погубить його, хто ж за Мене віддасть життя своє — той знайде його” (св. Лука, 9.24). Так само повної самовіддачі і самопожертви вимагає служіння Архангелу Михаїлу — шлях воїна. А чого хоче від своїх прихильників святий Никола-Чудотворець? Мінімальної самодисципліни і спокійної праці — інакше не принесе подарунку в кінці року. Навіть даючи подарунок, він нічого не вимагає взамін, оскільки робить його непомітно (підкладає вночі під подушку).

Очевидно, що святий Микола — це покровитель (бог-егрегор) простих людей, Дажбожих онуків. Звідси безпрецедентно високий статус святого Миколи у народних віруваннях, звідси найбільша в Україні кількість посвячених йому церков (багато їх було і на Січі, куди приходили “Дажбожими онуками”, а поверталися носіями сили архістратига Мегаїла — здійснювали перехід до якісно нового стану). Приблизно так само, як і сьогодні, щиро любили Миколу наші предки багато тисячоліть тому. І лише з 11 ст. (унаслідок візантійської духовної та інформаційної експансії) цього святого на Русі почали ідентифікувати з Николаєм, архієпископом Мирликійським з Малої Азії, холерично-нестримна вдача якого не мала нічого спільного з батьківською терплячістю і вибачливістю арійського святого.