На своїй сторінці у Facebook він написав: «Зараз мені вже нічого робити в цьому залі, бо все, що в ньому відбувається, не має жодного стосунку ні до моєї країни, ні до війни, яка в ній іде, ні до реформ і змін на благо» .

Екс-депутат вже давно критикував нездатність українського уряду проводити реформи і називав спікера ВРУ Олександра Турчинова найцинічнішим серед голів українського парламенту.

«День» дізнався у Володимира Полочанінова про причини його відходу з Верховної Ради, плани на майбутнє і про погляди на реформи в країні:

-  Ще в лютому, коли ми в Раді ухвалювали суперечливі рішення, я розумів, що це альтернатива хаосу і зміни на краще - поступові. Але скласти депутатський мандат мене спонукала марність і навіть небезпека перебування в парламенті. Депутатський мандат сьогодні не дає ніяких додаткових можливостей, а права - сумнівні. Перебуваючи в цій системі, ти не можеш її вбивати - ти не можеш боротися сам із собою. До того ж, люди перестали поважати і слухати владу.

Йде війна, яка забирає багато життів. Виграти її неможливо - можна тільки припинити. І наші військові гинуть тільки для того, щоб дати політикам час знайти рішення. Але я прийшов минулого вівторка в зал засідань і не побачив жодного законопроекту, яких вимагали люди ще на Майдані - ні про зняття депутатської недоторканності, люстрацію, зміну виборчого законодавства, вся повістка дня - вибори. На Донбасі триває реальна війна, а в містах України люди живуть звичайним життям - веселяться, гуляють. Вони відтворюють поведінку еліти суспільства, для якої немає війни - вона подумки на виборах.

Якщо так і надалі продовжиться, ті хлопці, які зараз беруть участь в АТО, зрозуміють, що це не їхня війна, повернуться зі зброєю в столицю і розстріляють половину Кабміну і ВРУ.

За півроку існування нинішнього уряду немає жодного законопроекту, спрямованого на реформи. Сьогодні наше суспільство покладається на середній клас - саме він очолив волонтерський рух і без нього сепаратисти вже були б у Києві. Яценюк же для середнього класу не зробив нічого - ні змін до податкового кодексу, ні спрощення процедур, ні стимулювання. Зате він вніс законопроект про податковий компроміс, що дозволяє олігархам отримати амністію від оптимізації, яку ті проводили за Януковича.

Також я назвав Турчинова найцинічнішим зі спікерів Ради, адже при ньому триває «кнопкодавство», він не хоче вводити систему для голосування «Рада-4», хоча сам заявляв, що вона робоча, спікер не ставить на голосування позбавлення мандатів мінімум десяти депутатів-сумісників. Турчинов умисно не продавлює компромісний законопроект про вибори, на який змогли б набратися голоси. Він уявив себе директором парламенту і ставить на порядок денний тільки те, що хоче сам.

Сьогоднішні процеси консолідації пропрезидентських сил я сприймаю позитивно, але якщо Президент впустить у свій блок тих самих людей, які були при владі, це буде не консолідація, а братська могила. Наприклад, я не вважаю Яценюка новою людиною в політиці - досвіду роботи у владі у нього більше, ніж у кого б то не було. Він мислить кордонами системи, тому нічого з нею зробити не зможе.

Неможливо говорити про люстрацію і не мати на увазі себе. Якщо ви не хочете, щоб у ВРУ потрапили регіонали, ви повинні самі відмовитися туди йти. Я реєстрував законопроект, в якому йдеться: якщо Рада закінчує свої повноваження достроково, її депутати не мають права брати участі у позачергових виборах. Сенсу збирати тих самих людей у парламенті, при цьому витративши 1,5 млрд грн, немає. Тому я не буду балотуватися на нових виборах і вважаю, що ніхто з нинішнього парламенту не має такого права - всі вони певною мірою винні в тому, що відбувається.

Цю систему змінити, модифікувати неможливо - вона повинна бути зруйнована дощенту. Але нам не можна втрачати час. Ті політики, які говорять, що майбутній парламент - перехідний, мають на увазі: «ми розуміємо, що перебуваємо вже на виході, але дайте нам прощальні гастролі, щоб ще трохи вкрасти». Потрібно зараз міняти виборчі закони і запускати в Раду всіх пасіонаріїв - активістів, волонтерів. Сьогодні в парламенті потрібні люди з високими моральними принципами. Але їм ставлять усілякі перепони для входу - замість зниження прохідного бар'єру, його намагаються підняти. А домовлятися з «прохідними» партіями молодим лідерам немає про що.