Найгучніша заява про свою війну проти "сраного ковбоя" (як охрестив Буша Жириновський) Дж.Сорос зробив у листопаді 2003 року. Саме під зміну зовнішньополітичного курсу Білого Дому. Насамперед, у відношенні ряду європейських держав. Розбомбивши Ірак і захопивши нафтоносні райони, США капітально посилили свій вплив на Близькому Сході. Тепер американці, зміцнившись на Сході, планують ринути на Захід. Нафта - їхній двигун економічної експансії.

Але володіти корисними копалинами мало. Для того щоб господарювати, скажемо, на Кавказі, де капітально впливає Росія, США потребують ще й кишенькових урядів. Грузія стала першою жертвою американського геополітичного експерименту. На жаль, грузини, обдурені пропагандою агента США Саакашвілі, потрапили на вудку Штатів.

Хто ж був режисером грузинського перевороту? Після скинення законного президента Едуарда Шеварднадзе "філантроп" Джордж Сорос нещодавно відверто заявив журналістам у Давосі: "Я пишаюся зробленою в Грузії революцією". Дійсно, про причетність фондів американського олігарха до фінансування грузинської опозиції говорили ще до путчу в Тбілісі. Раніше міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов заявив, що підготовка перевороту в Грузії велася через фонд Сороса. Едуард Шеварднадзе також звинувачував "філантропа" в організації революції в Тбілісі, заявивши, зокрема, що саме його фонд фінансував створення в Грузії радикальної організації "Кмара". Лейбористська партія Грузії впевнена, що за свої "заслуги" Сорос хоче впровадити в Грузії свій вплив і придбати ряд стратегічних об'єктів країни. Обвинувачення - не необґрунтовані. До речі, новим міністром економіки став 28-річний Іраклій Рехвіашвілі, який до того працював у головному офісі фонду Сороса.

І ще: добрий дядько Сорос "підкинув" Михаїлу Саакашвілі, який прийшов до влади в результаті скинення Едуарда Шеварднадзе, сто мільйонів доларів. Можна не сумніватися, кому саме буде відтепер належати виконавча влада в Грузії. Хоча...

Американський посол у Грузії Ричард Майлз, який брав участь у проектах з підготовки держпереворотів в Азербайджані, Болгарії, Югославії, прибувши на Кавказ, відразу ж налагодив тісні стосунки з грузинською опозицією. Зокрема, із Саакашвілі, з яким познайомився в 2000 році в Болгарії на одному міжнародному семінарі. Після перевороту в Грузії Р.Майлз і не приховував своєї причетності до нього. Саме представнику бушевської дипломатії належать слова: "США вклали в Грузію величезний політичний і фінансовий капітал, і, зрозуміло, ми зацікавлені в ситуації, яка склалася в країні".

Що ж виходить? Спочатку Сорос звинувачує адміністрацію Дж.Буша в тім, що "американська зовнішня політика зійшла з рейок", жертвує $5 мільйонів "лівому" антивоєнному сайту MoveOn.org, який став своєрідним центром бушевської опозиції, переконує усіх, що змусити Джорджа Буша програти на виборах - головна мета його існування, мало не обзиває тезку Антихристом, а потім "каламутить" з ним у спайці "революцію" в Грузії? Чи не здається це дивним?

Політика "подвійних стандартів"? Можна не сумніватися. Фонди Джорджа Сороса діють у багатьох країнах. На пропаганду ідей "громадянського суспільства" американський "меценат" витрачає 500 мільйонів доларів. Цікаво, що паралельно із Соросом тою ж справою - поширенням "демократії" а ля США - займається Держдеп Сполучених Штатів і його дочірні "культурно-політичні" структури - благодійні фонди та інститути. Причому Сорос і зовнішньополітичне відомство Буша, яке з піною у роті критикує "філантроп", займаються "одемокрачуванням" інших країн разом! Тобто спільно!

Різниця Буша від Сороса лише в можливостях. Джордж Б. може посилати бомбити супротивників американізації, а Джордж С. - ні. Але йому це і непотрібно. Він азартний гравець і майстер придворних інтриг. Іноді грішми і підкупами можна зробити те, чого не зробиш зброєю. Наприклад, як це було в Грузії. Якщо і гинули люди, то винятково грузинські громадяни. А ось тепер у країну прибудуть і американські військові. Завдяки "мізантропу" і "пацифісту" Дж.Соросу.

З кожною такою операцією капітали американського афериста зростають. Торік, за деякими підрахунками, вони склали 7 мільярдів доларів! Зароблені вони лише завдяки такій "благодійній діяльності" Сороса. Правда, є ще одне джерело доходів - спочатку Сорос робить якусь державу "третього світу" банкрутом, вкладає туди інвестиції, а потім викачує з бідолашних "борги". До речі, це один із принципів державної американської економічної експансії. Але це окрема історія...

Сорос вже назвав переворот, який відбувся, у Грузії "експериментом". Обіцявся "філантроп" той же сценарій задіяти в "Сенегалі і ще двох країнах". Можливо, одна з них - Україна. Місцевий, нехай і "дохлий", Саакашвілі вже є. Фонди та американський Держдеп співробітничають з опозицією так, що пара стоїть. Фінанси течуть рікою з тих же двох джерел. Аналогічні спроби утручатися у внутрішню політику держави. Але ми ж, повторюся, не лохи. І не сліпі кошенята.

Протиборство між Соросом і Бушем - це неправда. Прикрита гаслами нібито демократичних баталій. Пам’ятаєте радянський анекдот: "У нас теж кожний може вийти на Червону площу і кричати - "Геть Ейзенхауера!" У США мета одна - глибше просунути свої війська всередину території колишнього Радянського Союзу. І "клали" вони на демократію. Що партія республіканців, що партія демократів, що різні сороси. Фінансуються ж вони з одного джерела. Ну, це добре, але виникає питання: яку тоді демократію США експортує? І чи може такий режим взагалі говорити про демократію? Почитайте Оруелла, добродії, не Радянський Союз він мав на увазі під "великим братом", не Радянський Союз...

------------------------------
В тему:

Тотальна війна

У Європу чи в ЄЕПу?

Арійська метацивілізація