Досконалість - це "діагноз" чи потенція?
Досконалість - це "діагноз" чи потенція?
Що означує твердження "Бог - досконала сутність"?
Що це, продовження "книги Буття"?
"На сьомий день Бог спочив"
- От ніколи цього не розумів! :)
"Почив" - тобто став досконалим? Тобто, Бог-Творець "ПЕРЕСТАВ ТВОРИТИ"?!!! О-о! ;)
Якщо ця сніжинка досконала, досконале творіння Бога-творця,
нащо тоді інші і де вони беруться, якщо "Бог спочив"?
Творець продовжує творити! Йому це цікаво, Він вдосконалює недосконале! І це для нього "за виграшки", тобто цікава Гра!
...Я вважаю, що Бог вже давно є ДОСКОНАЛОЮ СУТНІСТЮ...
А запитаймо себе: "- Хіба "образ і подоба" Бога - Людина, не має(мо) бути подібною ще й в цьому - потребі вдосконалюватися постійно?"
Якщо не в цьому подібність - у змозі вдосконалюватися, то в чому стимул?! ?Чи лише у відшукуванні "знайомих рис у дзеркалі" і тішенні себе такою примарністю (бо подібність - це не ідентичність, не клоновість) - тішити своє ЕГО?
На мою думку, Подібність - це і є розкриття первинне поняття "син божий", і це є високе звання якому слід відповідати!
Якщо "Бог почив", то нащо Людині працювати? Така праця, коли господар байдикує лежачи і понукаючи, перетворюється на роботу - діяльність раба! Це вже не "сродна праця", праця "по нужді через примус" перетворюється в роботу.
То в чому ж "подоба бога"? В потребі постійного руху-вдосконалення!!!
Адже ж, і Любов - це рух-творення! Якщо Любов - це не рух, тоді звідки взялася "породжена нею Радість"?
Породження - це рух. А без руху - не має(мо) Життя!
Творець - творить-вдосконалює постійно, а творення - це постійний рух - навчання-творення-вдосконалення.
Любов - досконала, але вдосконалюється постійно. Вдосконалення - це рух "вперед і в гору".
Досконалість у простоті:
"БОГ - ЦЕ ЛЮБОВ"
Чи вдосконалюється сам Бог? Це для мене питання відкрите.
Це добре, що питання відкрите! Значить є можливість Його пізнавати і вдосконалюватися!
Якщо ми:
"є частинка Бога-Творця" (і ми) "з частинкою Бога в собі"
...то, якщо частинка вдосконалюється, то вдосконалюється й ціле.
Вдосконалюється Людина - вдосконалюється Творець. Якщо Творець вдосконалюється - і ми завдяки Йому маємо змогу також вдосконалюватися.
Висновок:
Отже, "діагноз" - це відсутність потреби вдосконалення, а "досконалість" - це потенція!
ДОСКОНАЛІСТЬ у тому, що є змога ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ!
а Помічник Творця (Син Божий) створив на окраїні нашої Галактики Сонячну Систему, підвісив у просторі Землю, заселий її живими істотами з метою тривалої еволюції викохати собі нових Помічників - Сині Божих. Синонімом недосконалості є ущербність. Про Бога таке й подумати не можна.