Німеччину запросять бути третьою

Президент Л. Кучма пообіцяв, що Німеччина буде брати участь в управлінні українською газотранспортною системою. Кучма підкреслив, що україно-російська робоча група готує проект документів зі створення консорціуму, і що на рівні експертів у неї включена й німецька сторона.

Сьогодні є дві сторони, які готують проекти документів (зі створення газового консорціуму). А третю ми запросимо обов'язково. Вони на рівні експертів працюють, — сказав Кучма.

В котрий раз Президент кидається на “дзот” і рятує ситуацію та імідж України. В даних умовах Президент постійно виступає “гарантом” міжнародних домовленостей України. Культура бізнесових відносин в Україна є така, що часто-густо лише вищі інстанції дають певні, більш-менш стабільні гарантії.

Проте, дана заява Президента не конкретизувала причин, чому німецьку сторону, яка є однією із сторін проекту, запросять лише на констатацію факту підписання документів?

Газпром “даёт добро”

Рада директорів компанії "Газпром" схвалила укладення угоди про придбання частки в статутному капіталі консорціуму з управління газопроводами. "Газпром", як і його український партнер - "Нафтогаз України", внесуть у статутний фонд по 0,5 млн. дол. На ці кошти будуть проведені передінвестиційні дослідження газотранспортної системи, а також розроблене техніко-економічне обґрунтування проекту для залучення інвестицій.

Російська сторона зробила перший крок щодо наповнення створення консорціуму практичним змістом. Оскільки, статутний фонд формується за рахунок двох учасників консорціумі, то участь німецької сторони поки не запланована, окрім присутності експертів. З логіки дій Росії та України стає зрозумілим, що німецький стороні на даний момент відведена роль “стороннього спостерігача”. Визначивши потребу в інвестиціях в українські газопроводи, Німеччину також допустять до участі в консорціумі на правах “грошового мішку”.

І на фондовому ринку росіяни випереджують...

Голова ФКЦП Ігор Костіков заявив про реальний прорив на російському ринку цінних паперів. "Цього року фондовий ринок навіть обігнав банківський сектор у сфері забезпечення підприємств фінансовими ресурсами", - ці слова керівника ФКЦП приводить сьогодні "Російська газета", відзначаючи, що на черговому засіданні в четвер уряд РФ обговорюватиме стан і перспективи розвитку фондового ринку. Видання приводить думку фахівців, які стверджують, що ринок цінних паперів став одним з тих, найбільш динамічно розвиваються останні роки. За останні два роки капіталізація російських підприємств, акції яких постійно обертаються на організованому ринку, виросла в 2,5 рази. Завдяки цьому показнику російський фондовий ринок названий одним з самих високодохідних в світі.

Останнім часом намітилася і деяка зміна пріоритетів професійних учасників. Фінансові організації стали робити акцент на довгострокові інвестиції, тоді як ще недавно в структурі фінансових активів переважали короткострокові вкладення. Зростання російського ринку цінних паперів особливо помітний на фоні падіння ринків інших країн. Так, за 8 місяців цього року капіталізація Росії збільшилася на 32%, тоді як капіталізація Німеччини знизилася на 27%, США - на 15, Великобританії - на 13%. Серед крупних ринків лише Японія підвищила свою капіталізацію на 3%, а Корея - на 6. Як відзначає Ігор Костіков, розвиток ринку не був би таким стрімким, якби не підкріплювалося змінами нормативної бази. За останній рік ФКЦП підготувала і внесла на розгляд депутатів Держдуми цілий ряд законопроектів і поправок до вже існуючих законів. В результаті цих ініціатив і інновацій були зняті зайві адміністративні бар'єри, гальмуючі розвиток цього сектора економіки.

Росія відкриває ринок страхових послуг для компаній ЄС

Росія направила Євросоюзу свої пропозиції про доступ страхових компаній країн-членів ЄС на свій ринок. Віце-прем’єр, міністр фінансів Росії О. Кудрін направив відповідний лист комісару ЄС по торгівлі П. Ламі у зв’язку з реалізацією угоди про співпрацю і партнерство між Росією і ЄС.

Довідка. В угоді Росія узяла на себе зобов’язання, лібералізації доступу страхових компаній країн-членів ЄС на свій ринок. Після подачі Росією відповідних пропозицій питання про зняття обмежень доступу на ринок страхування країн Євросоюзу розв’язуватимуться в рамках двосторонніх переговорів. Російська сторона пропонує розширити квоту участі іноземного капіталу в статутних капіталах російських страхових компаній (зараз ця квота складає 15%).

Коментар. Відкриття страхового ринку, як і відкриття в загальному доступу на ринок фінансових і банківських послуг, є дуже важливим питанням, особливо в контексті вступу країни до Світової організації торгівлі. І в даному конкретному випадку Росія знову випереджає Україну. Вступ країни до СОТ вимагатиме від неї відкриття національного фінансового ринку. Зрозуміло, якщо зараз Україна відкриє цей ринок, страховий і банківський сектор економіки зазнає великої і невиправної шкоди, через те, що всі споживачі фінансових послуг переорієнтуються на закордонного постачальника. Крім цього, довіра до національних фінансових компаній є і буде нижчою, ніж до іноземної організації. Іншими словами, національні страхові компанії не витримають конкуренції. Проте, якщо поступово формувати конкурентний ринок фінансових послуг у середині країни, скажімо до вступу країни до СОТ, що зараз і робить Росія поступово допускаючи на свій ринок іноземні організації, можна підняти довіру споживачів до національних компаній і таким чином зазнати менших втрат. Можливо і нам слід скористатися цією ідеєю???

Українські виробники труб негативно впливають на російських колег

Нещодавно уряд Росії відмінив дію спеціального мита на ввезення українських труб, що, на думку російських виробників, може не тільки викликати різке зростання імпорту конкурентної продукції з України, але і поставить хрест на масштабних інвестиційних планах російських виробників труб. Відповідно до Постанови уряду у листопаді 2002 року припиняється термін дії спеціального мита на ввезення труб з України до Росії. Російські виробники вважають, що це дасть право Україні не продовжувати дію існуючої угоди про квотування експорту труб до Росії, що викличе значне збільшення поставок української продукції на російський ринок вже у 2003 році. Ситуація ускладнюється ще і тим, що зараз в Росії спостерігається об’єктивне зниження обсягів споживання труб. У Фоні розвитку трубної промисловості вважають, що висока вірогідність повторення ситуації 1999 і 2000 років, коли під впливом зростаючого обсягу імпорту труб з України російській промисловості довелося знижувати обсяги виробництва. Коментар. Російські виробники вважають, що українські виробники користуються методами нечесної конкуренції, і саме це завдає шкоди російській трубній промисловості. Відкладений у 90-ті роки попит на трубну продукцію в РФ почав нарешті реалізовуватися, і завдяки цьому російським виробникам вдалося не тільки підняти обсяги власного виробництва, але і провести істотні інвестиції в галузь. Зараз фонд готує документи для ініціації відповідного антидемпінгового розслідування згідно чинному законодавству. Українська сторона вважає такі дії безпідставними. Проте, нагадаємо, що одне з найкрупніших металургійних підприємств України „Криворіжсталь”, відмовилося від пільг, що надаються в рамках дії металургійного експерименту. Таке рішення, криворізьке підприємство аргументувало тим, що пільги не є настільки суттєвими у порівнянні з втратами від експорту через введення Росією спеціальних мит.