Про це у статті "У генералів немає трагедій. Чому блокуються суди щодо Іл-76 та Іловайська?" в газеті  "Дзеркала тижня" пише Юрій Бутусов.

"У військовому мистецтві слова "трагедія" немає. У нас є інші поняття — перемога, поразка, бойовий порядок, оперативне шикування, удар, маневр… Краще б у нас не було втрат, проте вони усе ж не такі страшні. Це приблизно 1250 убитими і 4000 пораненими. Це не найвищий середньостатистичний показник в арміях світу за останні 30 років". Це слова генерал-майора Віктора Назарова, підозрюваного у службовій недбалості по справі про загибель літака Іл-76, збитого терористами в аеропорту Луганська. 

Майже через рік з моменту трагедії, Назаров не тільки не поніс відповідальності за прийняті рішення, а навіть підвищений на посаді — до першого заступника начальника Генштабу.

Наказ про виліт літаків до Луганська дав саме Назаров. При цьому він проігнорував дані радіоелектронної розвідки СБУ, яка попередила про засідку на наші літаки за радіоперехопленнями; проігнорував рапорти підрозділів з аеропорту, які попереджали про загрозу й неможливість забезпечити безпеку польотів; проігнорував звернення командування оперативного командування "Південь", якому підпорядковувалися десантники й льотчики, не посилати літаки в аеропорт — адже російські диверсанти вже збили на той час кілька українських вертольотів, а 6 червня над Слов'янськом було збито літак-розвідник Ан-30.

Під час слідства Головна військова прокуратура встановила всі обставини злочину — було виявлено місце засідки, труби ракетних комплексів, з яких збили літак, і захоплено ще не використані ПЗРК. Опитано всіх офіцерів і вперше в Україні проведено військово-тактичну експертизу дій військового командування для оцінки відповідності рішень вимогам військових статутів, тактиці бойового застосування і настановам щодо оперативного управління військами.

Експерти — діючі військові льотчики, військовослужбовці ЗСУ — визначили, що за будь-яких курсових кутів заходження на посадку літак потрапляв у зону дії ракетних комплексів диверсантів, і що в цих умовах посадка мала прикриватися з повітря додатковими силами літаків і вертольотів. Без уживання ППО заходів придушення жодної можливості врятувати літак і людей у пілотів не було. Екіпаж зробив усе можливе. Стрілець-радист Іл-76 виявив пуск першої ракети і зумів відвести загрозу, миттєво випустивши теплові пастки. Але друга ракета вразила літак з мертвої зони, її пуску екіпаж помітити не міг. 

Ці матеріали були достатніми, щоб генеральний прокурор Віталій Ярема підтримав вимогу заарештувати генерала Назарова і оголосити йому про підозру. Треба віддати належне Яремі — у цьому випадку він пішов проти волі президента. Занадто вже очевидні факти й висновки. Назаров сховався від арешту, ганебно отримавши довідку про хворобу у військовому госпіталі і сховавшись в окремій комфортабельній палаті.

Однак під прямим тиском влади суд змінив Назарову запобіжний захід на період слідства. Його випустили під заставу в 90 тисяч гривень. Після цього Назаров ужив заходів, щоб зірвати слідство. Він досі не знайшов можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи. 

А потім командування ЗСУ стало співучасником ще одного злочину. 6 березня начальник Генерального штабу Віктор Муженко викликав нібито на нараду в Генштаб трьох військових льотчиків — експертів у справі про загибель Іл-76, які дали однозначний висновок про грубі порушення при плануванні операції. Але замість наради з цього питання на охоронюваному військовому об'єкті льотчиків зустріли… адвокати Назарова.

Відразу після наради в Генштабі з адвокатами Назарова військовий льотчик, старший льотчик-випробувач Державного науково-дослідного центру Повітряних сил полковник Віктор Лук'янчук звернувся до прокуратури із заявою, що експерти зазнали з боку адвокатів Назарова незаконного тиску і погроз звільнення зі служби у разі відмови змінити дані експертних висновків на користь Назарова.

Полковник Лук'янчук, який залишив дім в Криму і переїхав в Україну, щоб не зраджувати присяги, зробив набагато більше. Він виступив публічно, заявивши про злочинні дії адвокатів на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.

Незважаючи на всі скандали, кримінальні справи, Назаров продовжує служити і навіть підвищений на посаді — ухвалено рішення про його призначення першим заступником начальника Генерального штабу.

На думку журналіста, причини таких зухвалих дій захисту Назарова і такій впевненості у безкарності полягають в тому, "що така воля Президента", який досі не звільнив керівника Назарова – начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка.

Бутусов звертає увагу на одну деталь: перед вильотом Іл-76 в Луганськ Назаров запросив підтвердження вильоту у Адміністрації Президента.

Порошенко взагалі не був зобов'язаний розглядати таке узгодження — це виняткова компетенція військового командування. Але з незрозумілих причин папір Назарова в АП підписали. Навіщо? Чому генерали настільки безвідповідальні, що в чисто тактичних питаннях вимагають перекласти відповідальність на цивільну владу? Та тому що плювати їм на життя людей, на "середньостатистичні втрати", їм важливо пов'язати керівництво країни чорнилом і кров'ю.

До речі, дозвіл на виліт Іл-76 адміністрація президента досі до матеріалів справи не долучила. За рік повністю розслідувана справа щодо Іл-76 не може дійти до суду.  Минулого тижня родичі загиблих у літаку воїнів провели попереджувальну акцію на Майдані в Києві, де вимагали розпочати суд і притягти до відповідальності генерала Назарова. Попри широкий резонанс у ЗМІ, влада на людей ніяк не відреагувала. Вважали за краще не помітити.

Вочевидь, точно такий сценарій замовчування трагедії обрано й щодо суду над винними в трагедії в Іловайську. Військове командування вважає, що жодної відповідальності за свої дії нести не повинне. Прямо кажуть — іде війна, винен противник, а також льотчики, які не туди полетіли, солдати, які не схотіли, техніка, яка не завелася. Невинуваті тільки генерали, їм немає за що відповідати. У суди ходять офіцери, солдати, а генералам у суди ходити не можна — вони вищі за закон, вони недоторканні. А хто із цим не згоден — той "агент Кремля".

У начальника Генштабу з'явилася штатна група піарників, політконсультантів, які виступають в Інтернеті і на телеканалах, розповідаючи, що критикувати генералів — означає підігрувати ворогу. В армії, де не вистачає командирських кадрів на передовій, де найжорстокіший дефіцит усього й уся, знаходять чималі кошти для того, щоб винаймати цілі піар-агентства та адвокатські контори. Захист генералів від кримінальної відповідальності та справедливого суду прирівняний владою до захисту Батьківщини.

Порошенко багато говорить про боротьбу з олігархами. А хіба блокування суду щодо Іл-76 та Іловайська — це не яскравий приклад олігархічної поведінки влади?

І якщо чинна влада і далі блокуватиме судові процеси, то проводитиме їх уже в інший час якась інша влада. Але на лаві підсудних опиниться набагато ширше коло осіб.

Суд щодо Іл-76 та Іловайська — це не просто встановлення винних. Це розслідування і вирок усій системі державного управління, вирок феодальним кланам, які затишно сплелися в державних структурах, які переконані, що можна правити своїми феодальними вотчинами безконтрольно й безвідповідально. 

Це суд над рабовласницькою психологією вихованих радянською владою командирів, де підлеглі — це витратний матеріал, де солдати й офіцери мусять терпіти будь-яке брутальне й зневажливе ставлення. 

Муженко і Назаров повинні відповідати перед судом і отримати свої вироки. Щоб ніколи більше жоден генерал, жоден державний діяч не посмів назвати загибель патріотів України "середньостатистичними втратами". Щоб жоден командир не посмів сказати, що смерть громадянина — "це не трагедія".

Подане з незначними скороченнями

Наш коментар: Цікаво, що 15 жовтня 2014 року президент Порошенко нагородив Назарова орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Соупадєніє?

Родичі загиблих у своєму відкритому листі до президента Порошенка питають, зокрема, про те, за що він нагородив Назарова орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Вони вимагають звільнення генерала з посади.