Поселення майбутнього, або Життєвий простір нової раси (до статті Олександра Бобика)
Поселення майбутнього, або Життєвий простір нової раси (до статті Олександра Бобика)
У своїй статті «Аристократи проти дегенератів» політеконом Олександр Бобик дає відвертий аналіз поточної ситуації, описує причини загальної цивілізаційної кризи і пропонує шляхи її подолання. Якщо з критичною частиною статті можна в цілому погодитися, то його пропозиції потребують суттєвих уточнень.
Back to top«Аристократи» і «дегенерати»
Йдеться про дві групи людей – досконаліших в еволюційному розвитку і менш досконалих. Загальна ідея Олександра Бобика полягає в тому, що «аристократи» мають створити свою цивілізацію, причому територіально відокремлену, а «дегенерати» хай роблять, що хочуть, типу «та нехай собі як знають: божеволіють, конають, нам своє робить».
Такого роду розділення на дві групи «обраних» і «проклятих» є надмірним спрощенням. Річ у тім, що народ як біосоціальний організм має «голову» і «тіло», які кількісно співвідносяться приблизно як 5% і 95%. Причому «голова» формується завдяки живленню, яке отримує від «тіла» (докладніше про це у статті Маги і політики, або як відростити голову). З другого боку, «тіло» готове слухатися «голову», якщо остання впевнено ним керує.
Відтак ідея О. Бобика щодо відмежування від «дегенератів» є деструктивною: з таким же успіхом можна закликати нейрони головного мозку відмежуватися – організаційно і територіально – від «примітивних» клітин решти свого тіла.
Вирішення нинішньої системної кризи відбувається по-іншому: нейрони формують колективний «мозок» і беруть народне тіло в управління. Якщо еліта не керуватиме своїм народом, то ним керуватиме ворог, і перше, що він зробить – спрямує кероване ним тіло на знищення згаданої еліти. Тому замість протиставлення «аристократів» і «дегенератів» ідеологія Третього Гетьманату опирається на тезу про правильну взаємодію «голови» і «тіла».
Back to topЖиттєвий простір для нової раси
Олександр Бобик слушно ставить питання про те, що досконаліша спільнота людей потребує власного життєвого простору. Він правильно говорить про безперспективність «екопоселень» та «елітних містечок» – принаймні таких, які нині є в Україні. Значно перспективнішою є ідея «кібуців» – самодостатніх поселень вільних людей. Автор звертає увагу, що такого роду поселення формуються організованими громадами розвинених і духовно вмотивованих людей.
Але де візьмуться ці «організовані громади»? Очевидно, що їх найлегше створити у мегаполісах, а вже звідти гуртом освоювати навколишній простір. Це означає, що до питання «кібуців на природі» є сенс повернутися тільки після формування громад «нових людей» у містах.
Все треба робити вчасно. У нинішніх умовах заклики масово «повертатися на землю» і створювати автономні поселення є передчасними і шкідливими, оскільки відволікають від головного завдання – формування нової української нації з власною системою управління.
Масове формування постіндустріальних монастирів має сенс тільки після заснування нової української держави. В умовах інформаційного суспільства наш новий життєвий простір починається з власного інформаційного простору, власної системи комунікацій, власних правил гри і власної організації у формі глобальної екомережі.
Back to topНовий український етнос
О. Бобик пише, що новий український етнос ще не з’явився, а «формування поселень майбутнього – це перший крок до такого етносу». Можливо, ця його стаття була написана до 2014 року. Сьогодні ж ми ясно бачимо новий український етнос, який демонструє суттєво інший стереотип поведінки – він воює за свою волю. Цей етнос народився без жодних «поселень майбутнього». Його актуальне завдання в тому, щоб організуватися і перетворитися на правильно структуровану націю з власною державою.
Back to topНижче, вище, ще вище
Автор статті «Аристократи проти дегенератів» справедливо зауважує, що примітивна людина сприймає поведінку еволюційно розвиненішої людини як прояв ненормальності і навіть як різновид безумства.
Проте в таку ж ситуацію потрапляє сам «аристократ», коли стикається з людиною ще вищого рівня. Це до того, що стаття Олександра Бобика написана з позицій Простору боротьби. Відтак можна припустити, що метафізику Третього Гетьманату і магічні практики Простору волі він сприйматиме як прояв ненормальності і безумства.
На моє глибоке переконання, нинішня криза настільки глибока, що звичайні методи вже не приведуть до перемоги. Тому доведеться залучати методи незвичайні, чарівні. Ласкаво просимо в магічну реальність!
Back to top