Серед них звинувачення у надлишковому зображенні насильства, звинувачення у антисемітизмі - та сама мова фільму. Американські глядачі загалом не сприймають субтитрів, а «Страсті» якраз зроблено тими мовами, які вони не те що не розуміють, але й, можливо, не знають про їхнє існування.

Арамейська мова є однією з семітських мов, якою розмовляли на Близькому Сході за часів Ісуса Христа. ЇЇ вважають мертвою мовою, але я знайшла в Сирії декілька маленьких сіл, де цією мовою все ще розмовляють.

Цим людям, яких усього кілька тисяч по цілому світі, будуть не потрібні субтитри, коли вони переглядатимуть стрічку Мела Гібсона « Страсті Христові».

Кіну зраділи
У селищі Джаб'єдін, що розкинуте на пагорбах, за півтори години їзди напівніч від Дамаска, арамейська мова ще досі жива. Тут навіть діти забавляються та передражнюють один одного арамейською.

Мешканці селища говорять, що дуже зраділи звістці про кіно, і сподіваються на спеціальний показ стрічки у їхньому містечку. Їм кортить почути, як арамейська лунає з вуст американців. Вони також не втрачають надії на те, що «Страсті Христові « заохотять більше людей розмовляти мовою, яку вони називають мовою Ісуса Христа.

Джаб'єдін є мусульманським селищем. Двоє стареньких чоловіків, Халед Ахмед Аллуш та Мохамед Касем Тавіл, кажуть, що для них Ісус Христос є пророком Іссою: «Ісса, нехай мир буде з ним, є для нас, мусульман, одним з пророків. Він розмовляв арамейською, як і ми, а відтак ми пишаємося нашою історією. Були часи, коли наше селище фактично було християнським, проте декілька століть тому всі тут стали сповідувати іслам. Однак, по сусідству у містечку Маалула мешканці і досі християни».

Отець Тофік із монастиря святого Сергія у Маалула говорить, що і досі не зовсім зрозуміло, чому люди у тому селищі не прийняли іслам: «Можливо, тому, що це ізольований район, і це допомогло законсерувавати ту мову у Маалула та сусідніх селах. Ми маємо три села довкола Маалула, де усі розмовляють арамейською. Вони усі ізольловані, і це, напевне, допомогло їм уникнути впливу грецької мови за часів Римської імперії та арабської - пізніше».

Арамейську в школі не викладали
Для християн із Маалула арамейська мова має особливий символізм. Десять років тому селяни тут відзначали Великодню п'ятницю, і вперше за кілька століть службу правили арамейською. Переклали усе - від гімнів до проповіді. Усе це стало можливим завдяки одному експертові з арамейської мови - Георгієві Різкалла. Він довго працював над популяризацією арамейської мови та розвиненням побутової мови до рівня літературної. Пан Різалла - один з небагатьох людей, які вміють писати нею.

«Тут, - каже він, - усі вдома розмовляють арамейською. Я пригадую своє навчання у школі, коли новачки просто не розуміли арабської. Проте у школі нам не дозволяли розмовляти арамейською і тим більше її не викладали. Тепер ставлення змінюється, і люди та уряд визнають важливість захисту нашого історичного спадку. Багато нашої молоді переїздить до міст і забуває арамейську, тому ми повинні її берегти».

Влада пообіцяла збудувати лінгвістичний центр у селі, а тим часом пан Різкалла навчає селян писати арамейською. Тричі на тиждень він збирає кілька десятків селян, аби навчити їх записувати мову, якою вони розмовляли багато-багато поколінь.

--------------------------------
В тему:

Лінгвістична містифікація

Чи був Христос юдеєм?