Київська легенда

Згідно з легендою, яку подає літопис «Повість минулих літ», Київ заснували брати Кий, Щек та Хорив і їх сестра Либідь. Усі вони належали до племені полян. Назва столиці України походить від імені Кия – найстаршого з трьох братів.

Вірменська легенда

Згадана легенда має вірменський відповідник, в якій імена трьох братів – Куар, Мелтей (Мегтей) і Хореан. Письмово цю легенду вперше виклав відомий давньовірменський історик Зеноб Глак, діяльність якого, за науковими уявленнями, припадає на VII століття (але традиція відносить його життя до V століття). Академік Микола Марр (1864–1934) зазначав, що «сама легенда своїм єством, ґрунтовним ядром сягає часів, значно давніших за IV-V століття н. е.».

Професор Юрій Мосенкіс робить висновок, що «давньовірменська літописна фіксація цієї легенди може свідчити не лише про тривале збереження фольклорної традиції, а й про те, що Київ, можливо, був заснований значно раніше, ніж досі уявлялося, тобто більш ніж 1520 років тому»[1]. Тобто він має на увазі, що вірменська легенда є похідною від української легенди про унікальну історичну подію заснування полянами міста Києва за іменем історичної особи на ім’я Кий. Але тут виникають запитання.

Кий – не ім’я, а функція

Іменем Кий не називають людей, при цьому інші імена князів дуже поширені, наприклад, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Тобто Кий – це не ім’я людини. Натомість є багато міст з іменами, похідними від Кий: Київ, Київо, Київець, Києвичі, Киї тощо. Михайло Брайчевський нарахував їх майже два десятка в західнослов’янських землях, особливо в Польщі, Чехії, Словаччині, колишній Югославії. На карті ж, яку склав професор Олег Трубачов, подібних поселень показано понад шістдесят.[2]

Тоді що означає слово Кий? Кий (жезл, палиця) – це символ влади, відтак «Кий» означає функцію здійснення влади. Відтак Київ – це місто, де зосереджена влада, а кияни – це жителі цього міста. Синонімом кореня *кий» є корінь *пал, звідси – палка, палиця. Відповідно, синонімом слову «кияни» є слово «поляни». Тобто ці два слова позначають ту ж саму спільноту.

Корінь *пал означає вогнений, енергійний, владний, воїнський, звідси: палиця – символ влади (кий), паляниця – хліб-богатир, палаючий – вогненний, пристрасний, Палестан (Палестина) – «земля воїнів», полк – військовий підрозділ, назви міст як центрів влади (Сімферополь, Костопіль, Тернопіль). Згадаймо також скіфське плем’я Палів, імена Раджпал, Ярополк і Святополк.

Додамо, що в пракріті є слово «койава» – «настіл» (від «стелити»), а зміст топоніма, як припускають – «місце трона», «столиця». Архаїчний вираз «на столі» (на настилі, підвищенні, престолі) означає «при владі», наприклад, на срібній монеті святого Володимира Великого викарбовано «Володимир на столі – а се його срібло». Тож «поляни» – «це кияни», тобто мешканці столиці – «міста Кия», Києва. Про це так і сказано в «Повісті минулих літ»: «Бяхуть бо мудрѣ и смыслени, и нарицахуся Поляне, отъ нихъ же суть Поляне Кияне и до сего дни», тобто «Тямущі та мудрі були, і називалися поляни, від них же поляни-кияни і до сьогодні».[3]   

Спільне першоджерело

У вірменській легенді нема сестри Либідь. Якби ця легенда походила від київської, то там мала би бути особистість з іменем, подібним  на Либідь. Якщо дві подібні легенди не походять одна від одної, то це може означати, що у них є спільне давніше першоджерело. Його треба шукати у давніх легендах про трьох братів-засновників.

Скіфська легенда

Таким першоджерелом може бути легенда, описана Геродотом (5 ст. до н.е.) у книзі ІV «Мельпомена» про походження скіфів. Згідно з нею, скіфи (самоназва – сколоти, тобто сонячні) походять від трьох братів, яких звали Ліпоксай, Арпоксай і, наймолодший, Колаксай.

«Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені з золота плуг, ярмо, сокира і чаша. Перший побачив їх старший і наблизився, щоб їх узяти, але все це золото, коли він підійшов туди, почало горіти. Він віддалився і тоді до них підійшов другий, але із золотом сталося те саме. Отже так своїм полум'ям прогнало їх золото. Проте, коли до нього наблизився третій, молодший, золото згасло і тоді він узяв його собі і пішов із ним додому. І старші брати, після того, що вони побачили, погодилися передати все царство молодшому».

Які можна зробити висновки з цього міфу?

Арійський архетип

По-перше, небесні предмети є атрибутами трьох арійських варн:

• чаша – варна брахманів,  
• сокира – варна кшатріїв,
• плуг і ярмо – варна господарів.

Тобто три брати – це уособлення трьох арійських варн.

По-друге, послідовності предметів «плуг-ярмо, сокира і чаша» відповідає послідовність імен «Ліпоксай, Арпоксай, Колаксай», тобто:

• Ліпоксай – господар (плуг і ярмо – землеробський комплект);
• Арпоксай – кшатрій (сокира);
• Колаксай – брахман (чаша).

Якщо порівняти з київською легендою, то у скіфській легенді функцію Кия (царя) виконує Колаксай – Сонце-цар, брахман.

З погляду фоносемантики ім’я «Ліпоксай» (ліпший, лагідний) є найбільш м’яким і вказує на мирну діяльність, натомість ім’я «Арпоксай» (ярий, армійський) найближче до воїнської справи.

Найстарший, тому що наймолодший

– Але ж Кий найстарший, а Колаксай – наймолодший. Хіба це не суперечність?

Аж ніяк. Найстарший (в оригіналі – «старійший») може означати «найголовніший», тобто це означення не біологічного віку, а місця в ієрархії. Зі скіфської легенди випливає, що найстаршим (найавторитетнішим) виявився наймолодший Колаксай. Проте й тут «наймолодший» може означати не так біологічний вік, як «молодість духу», тобто найвищі святість, чистоту, енергійність, динамізм, пластичність, творчість.  Подібним чином серед апостолів найголовнішим виявився Іван Заведей – наймолодший з апостолів.  

Звідси висновок, що в київській легенді розповідається про те, що місто заснували представники трьох братніх арійських варн:

• Кий – варна брахманів,
• Щек – варна кшатріїв,
• Хорив – варна господарів.

Звертає увагу фонетична подібність: щек – кшатрій, хорив (горив) – господар. Окрім того, послідовність імен відповідає положенню в ієрархії, починаючи від найголовнішого – Кия.

Невидиме універсальне ядро

– Якщо три брати – це уособлення арійських варн, то до якої варни належить Либідь?

Про це відверто говорить саме слово «Либідь», яка є іменем «четвертої варни», що стоїть над трьома арійськими варнами. Нагадаю, що існує П’ять рівнів розвитку сапієнсів (тобто виду Homo sapiens), які в термінах антропології Міжмор’я називаються так:

• гобіти (прості, Homo simplex);
• люди (подвійні, Homo duplex);
• арії (реалізовані люди, шляхетні);
• лебеді (універсальні люди, ельфи);
• боголюди (спаси).

Арії об’єднуються у систему з трьох арійських (тобто шляхетних) варн на чолі з варною брахманів.

Універсальні люди об’єднуються в організацію, яка називається варною Либідь, на санскриті – Ганса (Hamsa, Hansa, Гамса). Символом цієї варни є лебідь.

Засновник України

Брахман Колаксай, кшатрій Арпоксай і господар Ліпоксай були синами Таргітая. Згідно зі скіфською легендою Таргітай був сином Зевса і дочки бога ріки Борисфена. Уявлення про те, що арійська людина є дитиною Творця Всесвіту (Сонця) і земної природи (Води), походить ще з трипільських часів і символізоване сонячно-блакитним прапором (слово «блакитний», по-давньому «облочистий», означає «водяний», «вологий»).

У термінах Міжмор’я, Таргітай був універсалом і належав до варни Либідь, а може й був боголюдиною. Найближчим до сонячного Таргітая був «наймолодший», тобто найсвятіший Колоксай – Сонце-цар, брахман.

Якщо поєднати міф про походження сколотів (скіфів) з походженням трипільців, то Таргітай – це ще одне ім’я засновника Арійської (Трипільської) цивілізації, відомого під іменами Ной (новий), Зіасудра (володар часу, безсмертний), Ману (першолюдина), Рама (боголюдина), Їма (пом’якшене Рама) – див. Ной, вара і Великий Потоп. 

М’яка сила

Універсальні люди та боголюди діють приховано. Таргітай не займався безпосереднім управлінням своїм народом: він виконував функцію натхненника і підтримувача рівноваги, натомість управлінську функцію передав брахманам в особі Колаксая. Те ж саме стосується засновника Києва з варни Либідь.

– Це був чоловік чи жінка? У «Повісті врем’яних літ» говориться про сестру Либідь.

Стать цього засновника невідома. Розрізнення «брати» і «сестра» вказує лише на те, що варна Либідь докорінно відрізняється від трьох арійських варн і стоїть над ними. Образ жінки може також вказувати на те, що універсальні люди діють приховано і застосовують м’яку силу (англ. Soft power), що характерно для жіночого підходу.   

Все буде правильно!

Таким чином, ми прийшли до розуміння легенди про заснування Києва – столиці України.

По-перше, вона вказує на те, що Київ засновано правильно – згідно зі священним архетипом. Його засновниками стали три арійські варни на чолі з брахманом Києм під м’яким керівництвом універсальної людини з варни Либідь.

По-друге, легенда вказує на аріянський світогляд Київської держави – див. Русь аріанська. Підтвердженням цього світогляду є державний герб святого Володимира Великого: Розгадано таємний сенс герба Української держави.

По-третє, легенда дає настанови нащадкам щодо правильного заснування нових арійських цивілізацій. Для творення нового світу потрібні три арійські варни і невидиме ядро з універсальних людей – див.: Ельфійський проект.   

Творимо!