В Латвії восени заборонять російські імена,а весною зрубають усі берези...)

Цікаво, як обійдуть цю норму РПЦ? Вони ж бо завжди давали друге ім'я під час хрещення...

...Ці норми і прописані в новому законопроекті...

Стає все цікавіше! Адже, в Україні тільки через заборону ВК і ОК вереск і галас піднявся, а через "церковні законопроекти № 4128 та № 4511" "фінансисти" псевдорелігійний утворень (яких прийнято називати "вірні", або "священники і миряни") збурили увесь "хрістіанський мір" (включно із "конкуруючими організаціями" - "вселенськими" ортодоксами (католиками і нікейцями-"православними"), які навіть (О! диво!) підключили ще й протестантів) А як же! Гроші ж важливіші за особистісне спасіння "вірних"! ))))) Можна тільки уявити, що було б якби "обмежили свободи громадян" забороною неслов'янських імен в Україні!!! Імена - це "прецікава" штука для експансії чужинських культур, я вам скажу... Згадати тільки повну відсутність (відміну?!) слов'янських імен (ну, майже повну ;) ) у Московському царстві. Домінуючу більшість у МЦ (о, диво!) становили фіно-угорські племена та татари, а імена "воцерковленому народу" давали "звізантійщині"! Ось послухайте американського історика, професора Гарвардського університету Едварда Кінана ("Російські історичні міфи. Київ: «Критика», 2001. — 284 с. — С. 9.): [quote=Едвард Кінан]Ще один дивний і досі непомічений вияв перерваності традиції або історичної амнезії можна побачити з тих імен, які московська знать давала своїм дітям. Годі казати про важливість цього акту для будь-якої культури, її символічне значення, культурну зумовленість і підвладність моді. Історичні джерела часів Івана Грозного зберегли імена тисяч чоловіків із вищого класу. За одноманітністю вони нічим не відрізнялися від імен в інших суспільствах. Десяток найпоширеніших імен покривав 70% осіб, а інші траплялися рідко. Найпопулярнішими були імена правителів московської династії — Іван (20%) та Василій (10%). Нічого несподіваного. Що справді дивує, коли дотримуватися традиційних уявлень про цю культуру, то це майже повна відсутність специфічно київських імен. Серед майже трьох тисяч імен у розрядних книгах часів Івана — жодного Ігоря, Святослава, Мстислава, менш як 1% Володимирів й лише три Гліба. Московського придворного часів Івана швидше назвали би Теміром чи Булгаком, аніж Володимиром, Глібом чи Всеволодом.[/quote]