Канада підтвердила власну репутацію як однієї з найстрокатіших країн світу. Судячи з даних перепису населення, це калейдоскоп культур, мов та національностей - тут мешкає більше 200 етнічних груп, а за кількістю жителів, які народилися за кордоном, Канада поступається лише Австралії. Ці дані отримані зі слів самих громадян, пише Globe & Mail.

Як вони самі себе визначають? У першу чергу і у своїй більшості - як канадійців, але потім вказують предків, що іноді належать до шести різних національностей. Ця різнобарвна етнічна мозаїка - результат зростання імміграції та кількості змішаних шлюбів. "У нас є можливість збудувати унікальну спільноту", - каже Джон Андерсон, старший економіст Канадійської ради з соціального розвитку.

Однак країна стикається із значною проблемою, попереджають експерти. Як зберегти расову гармонію та розширяти можливості розвитку особистості в країні, в якій населення найбільших міст, особливо Торонто і Ванкувера, відрізняється шаленою культурною різноманітністю?

"Канадійці надіються, що у них є особливий дар до формування міжгрупових стосунків, - зауважує фахівець з імміграції Джеффрі Рейтц, професор соціології Торонтського університету. - Життя покаже, чи так це насправді". Бо у ХХІ столітті Канада нічим не нагадує ту, якою була сто років тому. Дані перепису засвідчують, що показник "візуально відмінної меншості" (тобто прибульців з Азії, Африки тощо) зростає набагато швидше, аніж корінне населення; якщо ця тенденція збережеться, то до 2016 року такі жителі складатимуть п'яту частину усього населення Канади.

Мешканців країни, що народилися за її межами, нараховується нині 5.400.000 чоловік - 18.4% від загальної кількості. Згідно перепису 2001 р. це найвищий показник за 70 років. Лише в Австралії він вищий - 22%, а у США в 2000 р. він дорівнював усього 11%.

Протягом цих семи десятиліть відбулися значні зміни в расовому складі прибульців до Канади. Іммігранти з Азії, включно з Близьким Сходом, складають більше половини з 1.800.000, що приїхали сюди протягом останнього десятиліття. Перед ведуть китайці. Іммігранти з Європи, які перебували на гребні імміграційної хвилі перші 60 років, пасуть задніх, займаючи друге місце, їх 20%.

Те, як прибульці розселяються, також збільшує прірву між урбаністичною Канадою і Канадою маленьких містечок, між вибухом народжуваності у великих містах та депопуляцією і однорідністю населення провінцій. 94% іммігрантів влаштовується у великих містах, більш за все їх притягують Торонто, Ванкувер і Монреаль, де осіло майже дві третини прибульців останнього десятиліття.

"Значною мірою Канада все ще біла територія, - каже Джон Торпі, професор соціології з Університету Британської Колумбії. - Ви отримуєте різні враження від країни в залежності від того, де живете".

Проте д-р Рейтц вважає цілком природнім, що іммігранти осідають в урбаністичних зонах, і вказує, що ставлення до іммігрантів з боку місцевого населення відрізняється не дуже суттєво у сільських районах та містах. Він вважає, що нагальною проблемою є подолання расових питань, що виникнуть в результаті етнічної та культурної різноманітності, особливо там, де це торкається зайнятості і заробітньої плати. На його думку, слід також чекати на ускладнення, коли підростуть діти новоприбулих. (Mignews)