У неділю Ірак ще був окупованою країною. У понеділок під вечір він знов набув суверенітету. Поль Бремер, - американський адміністратор, - передав владу до рук визначеного американціями прем’єр-міністра, нової ключової особи країни. Ця перезміна сталася дуже швидко, під час церемонії, на котрій була присутня лише купка журналістів. Американці покинули Ірак, як печену картоплю, котра обпалювала їм руки. Через небезпеку терористичних актів, перехід до суверенітету стався навіть на два дні раніше, ніж передбачалося.

Партизанський спротив, отже, пришвидшив події. Навіть якщо від цього спротиву загинуло більше іракців, ніж американців, бунтівники можуть пишатися тим, що змусили зважити на себе найпотужнішу державу світу. Хто, віднині, наполягатиме надалі, ніби повстанці нараховують лише якусь жменьку осіб?

Поза тим, буде наївністю сподіватись, що насильство припиниться. Передовсім, бо насправді нічого не змінилося в Іраку в понеділок. 59-річний іракський лікар, чию діяльність на повалення Саддама Хусейна довгі роки підтримувало ЦРУ, наразі заступив американського адміністратора. Він також має авторитарну вдачу: “Саддам без вусиків”, - кажуть про нього іракці. Американська армія залишається на місці, і поки що навіть не йдеться пор їхнє виведення. З другого боку, різні іракські фракції, - віруючі шиїти та колишні члени партії БААС, - будуть віднині змагатися за владу. Цілком може бути, що справжня війна в Іраку лише починається.