Історична місія Володимира Зеленського, про яку він сам не здогадується
Історична місія Володимира Зеленського, про яку він сам не здогадується
Макросоціальні системи (а етноси і нації є найбільш типовими зразками таких систем) в своєму розвитку регулярно проходять 4 фази.
- поява нової ідеї, задуму, теоретичної конструкції тощо
- створення чорнового зразка
- випробування чорнового зразка на надлишкових навантаженнях, доведення можливих варіантів дії до абсурду, виявлення непомічених раніше “слабких місць”
- усунення виявлених (на третьому етапі) недоліків і створення досконалого зразка.
У житті націй і держав третій етап (випробування чорнового зразка...) являє собою кризу діючої системи, коли на гору висуваються балакуни, шахраї, недоумки тощо, які відкривають і по-повній користуються всіма недоліками існуючої системи (які раніше були непомітні, або просто нікому в голову не приходило так використовувати ці недоліки). Криза може мати м’який характер, коли поступово викриваються слабкі місця і так само поступово ліквідовуються. А може мати прискорений дуже важкий характер. І з цієї кризи є два можливих виходи: або розпад (смерть) існуючого макроорганізму, або стрибок на вищій ривень, коли “серйозні дяді” розганяють цих шахраїв, перебирають владу на себе, усувають ті “слабкі місця”, що шахраї допомогли виявити, і вдосконалюють систему вже без цих “слабких місць”.
Це дуже спрощено про закон чотирьох фаз і соціонічний закон чергування квадр, про які можна багато почитати в літературі.
Додам ще, що на кожному етапі найбільш активізуються і частіше потрапляють “в резонанс” представники відповідної квадри. Це не правило, це тенденція. Адже на кожному етапі будуть активні і успішні представники різних квадр, просто представників відповідної квадри буде більше, і успіхів вони досягатимуть легше.
Процес зміни квадр є нелінійним. Перемагають то ті, то інші, з близької відстані це все виглядає “броуновським рухом”. І тільки якщо подивитись на ці процеси здаля, то стає видно загальну тенденцію розвитку, де окремі відступи і наступи стають непомітними і зливаються в загальну траєкторію.
Прикладом переходу є перемога четвертоквадрівця Дональда Трампа над третьоквадрівкою Гіларі Клінтон.
Чому ж тоді в Україні третьоквадрівський Володимир Зеленський раптом переміг четвероквадрівського Петра Порошенка?
Справа в тому, що у нас процес розхитування і доведення системи до абсурду був несподівано перерваний. Якби не агресія з боку Росії, то у 2014 році скоріш за все пройшов би плановий процес приходу представників третьої квадри, подальше розкладання системи, почате ще при Януковичі, проявлення “слабких місць”. І сам цей процес міг би тривати доволі довго, поки врешті-решт на заміну руйнаторам нарешті прийшли б представники четвертої квадри та виправили б виявлені недоліки.
Проте через зовнішню агресію спрацював інстинкт самозбереження нації. Не очікуючи деградації та розпаду існуючої системи, нація обрала лідером представника четвертої квадри, який зміг піднятись від бізнесмена до воїна і державного діяча. А зараз, коли він захистив від смертельної загрози, нація повернулась доробляти те, що було пропущено. Тобто доведення існуючої системи до абсурду та її деградацію з метою потім створити нову систему, де будуть усунуті всі “слабкі місця”, які зараз розкриє Зеленський.
Щоправда, насолодитись плодами своєї діяльності Володимиру Олександровичу навряд чи вдасться. Він з першого ж дня почав робити відверто руйнівні та провокативні дії, користуючись неоднозначністю і нечітко прописаними нормами законів. Це і є місія третьої квадри — виявити всі слабкі місця. Але активність Володимира Зеленського у руйнації всього і вся, обхід законів, просування неоднозначних персонажів тощо доволі швидко призведуть його до конфронтації і з суспільством, і з іншими політичними гравцями. На чому його місія закінчиться.
Але це я описав, так би мовити, внутрішньо українську місію. Проте Україна не існує сама по собі, є ще й більш загальний глобальний аспект. Про це — в одному з наступних матеріалів.
В тему:
Роль Порошенка і Зеленського в сучасному націотворенні – Азбука націоналізму (відео)
Національний солідаризм, або Коли бик Дгарма стоїть на чотирьох ногах (про закон чотирьох фаз)
«Козаки» і «свинопаси»: що насправді відбулося на виборах і як діяти далі (+аудіо)
Нація-25: структура, ідеологія, символіка, перспективи
25% виборців - це нова українська протонація (відеоканал Гартленд)
Рудольф Гесс (Rudolf Hess): соціотип, дуалізація, шлях, доля
Адольф Гітлер (Adolf Hitler): соціотип, психологічна характеристика, місія
Психологічна структура націонал-соціалізму: постіндустріальна четвірка головних цінностей
Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика
Треба вчитись бачити процеси у широкому контексті.
націїдо народу/населення з відозвою, в якій розказав про дійсні масштаби вторгнення та не закликав до розуміння складності моменту і перспектив перемоги.- сказавши (давши обіцянку)
- не звернувся до
Наступнику не треба буде цього робити (каятися), бо:націїдо народу/населення з відозвоюБрудні думки і брехливі слова вказують на брудну душу, яка, проте, [b]має шанс очиститися і оновитися.[/b] Натомість хуцпа вказує на зіпсовану, темну, потворну, закам’янілу духовну сутність, неспроможну до покаяння – визнання своїх гріхів і волі до оновлення свідомості, а без покаяння нема прощення. Тому хуцпа – хула проти Святого Духа Істини – це єдиний з гріхів, що не має прощення. Бо [b]для прощення потрібне покаяння, а хуцпісти на нього вже не здатні.[/b]([url=https://www.ar25.org/article/hula-proty-svyatogo-duha-informaciyna-zbroya-ditey-dyyavola.html#simple-table-of-contents-9]ХУЦПА – ХУЛА ПРОТИ СВЯТОГО ДУХА[/url])