29 жовтня - безумовно, компромісна дата. Цей день влаштовує більшість, але передусім дає старому складу Європейської Комісії, очолюваному Романо Проді, можливість зробити свого роду реверанс на фініші.

Як відомо, Р. Проді вже сказав про небезпеку майбутніх референдумів, які мають намір провести 10 держав-членів ЄС. Звертаючись до нового складу розширеного Європейського Парламенту у липні цього року на відкритті першої сесії, він наголосив: „Нам потрібно впевнитися у тому, що будь-який референдум або парламентське голосування не буде рефлекторною реакцією на поточну ситуацію у кожній державі-члені, а ретельно продуманою відповіддю на актуальне питання”. Отже, є підстави допустити, що навіть такий „лівоцентрист”, як Р. Проді, оцінює народи Європи як ненадійну ланку у процесі ухвалення такого важливого документу. Як наслідок - це питання вирішуватимуть відносно нечисленні та нерідко керовані парламентарі.

У ФРН, скажімо, згідно з Конституцією, але всупереч громадській думці (за даними опитування журналу „Штерн”, за проведення референдуму щодо Конституції для Європи 81% респондентів) народ може бути позбавлено права висловити свою думку з приводу основоположного документу, від якого довгі роки залежатиме вирішення життєвих питань більшої частини громадян континенту. Таке обмеження було закладено у Конституцію у післявоєнній Німеччині (у 1949 році) у зв‘язку з тим, що, як вважалося, саме референдуми сприяли приходу до влади нацистів у 30-х роках.

Фінські соціал-демократи також висловилися проти проведення референдуму у своїй країні, що, зважаючи на впливовість їхньої партії, робить його проведення у Суомі маловірогідним.

Палкі дебати щодо того, як сприяти просуванню ідеї Євроконституції „у маси” розгорнулися і в самому Європейському Парламенті. Більшість депутатів хотіла б бачити себе в іпостасі „піонерів” конституційного процесу. Однак голосування з приводу тексту Конституції призначено на 15 грудня цього року. А щодо того, як все ж забезпечити бажаний результат на рівні національних парламентів та пересічних громадян, досі залишається відкритим.

Член Парламентського Комітету з конституційних питань, представник консервативного крила Парламенту Інго Мендес де Віго, наголошуючи на низькій обізнаності з Конституцією громадян держав-членів, запропонував зосередитися лише на її основних перевагах. На думку консерватора, - це стабільність, яку такий документ забезпечить усьому ЄС на роки вперед.

50 років заборони перегляду положень Основного закону ЄС – саме такий тривалий період стабільності було закладено у текст Головою Європейського Конвенту та свого роду архітектором Конституції Валері Жіскар д‘Естеном (у минулому третім Президентом П‘ятої Республіки у Франції).

Депутат Європарламенту від Сполученого Королівства Ендрю Дафф висунув ідею, за якою депутати вирушили б до європейських столиць та парламентів, щоб переконати останніх на користь позиції Європейського Парламенту. Наразі більшість парламентарів сприймають цю ідею скептично...

---------------------------
В тему:

Der Spiegel: “Європа продає себе як шлюха”

Патрік Дж. Бьюкенен. Смерть Заходу

Марш титанів