Важливим джерелом знань про нашу Традицію є Добра Новина Ісуса Хреста – сина Божого.

Як вдалося очистити Євангеліє від ворожих вставок? Допомогли методи біблійної критики і текстологічного аналізу, а також інформація про вставки з офіційних православних та католицьких видань, головним чином:

• «Толковая Библия. Комментарий на все книги Святого Писания под редакцией профессора богословия Александра Лопухина». Том 2. – Минск: Харвест, 2001. – 1311 с. (уперше було видано протягом 1904–1913 рр. у 12 томах).
• «Новий Завіт з коментарем під ред. о. д-ра Мирослава-Івана кардинала Любачівського». – Львів: Стрім, 1994. – 672 с.
• «Біблія, або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту» (у перекладі митрополита о. Івана Огієнка). – Москва: Видання Московського Патріархату. – 1988. – 1528 с.
• «Ісус Хрестос, його життя, наука, чуда»: Згармонізований переклад чотирьох Євангелій на основі грецького тексту з поясненнями під редакцією о. Михайла Кравчука – Львів, 1934. – 294 с.

Учасники розмови:

• Оксана Білозір – політик, громадський діяч, народна артистка;
• Ігор Каганець, письменник, футуролог, засновник AR25.ORG.

Деякі правила текстологічного аналізу: 

• «дослідник скоріше надасть перевагу давнішому, аніж пізнішому списку чи варіанту написання та прочитання;
• коротший варіант розглядається як більш ранній (виходячи з гіпотези, що переписувачі не прагнули до скорочення священного тексту);
• радше обирається таке прочитання, з якого не випливає певної догматичної упередженості та однобічного тлумачення;
• вибирається варіант, словниковий запас та мовні звороти якого ймовірніше відповідають авторові, його певному культурному образу;
• для уточнення імовірного первинного тексту послуговуються стародавніми перекладами, рецензіями, а також цитатами ранньохристиянських письменників». 

Джерело: Головащенко С. І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посібник. – К: Либідь, 2001.

Докладніше – у книзі: Каганець І. В. Пшениця без куколю: Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень. – Видавництво «Мандрівець», 2006.