Острів було нереально захищати без флоту. Задалеко. Замалий. Заплаский. Чесно скажу, я очікував, що росіяни займуть його без бою, пише Віктор Трегубов.

Але коли їхні кораблі підійшли до острова, загін українських прикордонників послав їх туди, звідки вони й прибули. Себто до місця вкрай неприємного. І відмовився здати острів.

Тоді росіяни просто почали з кораблів рівняти з землею всі будівлі на острові. Зв'язок з ним пропав. Кажуть, прикордонний загін було знищено, і тринадцять прикордонників загинули. Я все ще сподіваюсь, що це не так, але виглядає на правду.

Але такими бійцями міг би пишатися й Ахілл. І ними точно маємо пишатися ми. Послати до турецького султана ракетні крейсери, стоячи на пласкій скелі посеред моря - якщо це не героїзм і не стоїцизм, я не знаю, що ним є.

Можливо, ми сьогодні отримали свої Фермопіли. Буде про що писати в підручниках. Важливо, щоб ці підручники написали ми.