Аттила в Каталанській битві захищався в таборі із возів

Здавалось би, що може пов’язувати гунського ватажка Аттилу і козацьку тактику захисту в таборі, сконструйованому із возів, адже дані історичні періоди розділені в часі як мінімум 10-ма століттями? Однак все стає на свої місця, якщо усвідомити факт, що Аттила – це не вождь далеких і чужих нам азійських племен сюнну, а наш славний предок – великий князь, або, як його постійно іменує Йордан – король.

«Більшість істориків світу подають Каталанську битву як битву прийшлих у Європу диких, азійських гунських племен, що мали на меті поневолювати та винищувати культурні, осілі європейські народи... І хоча римляни з союзниками програли битву, та Йордан і європейські історики трактують Каталанську битву як поразку гунів та Гатила. І це сприймається світом як правда і позитив: добро перемагає зло...

Коли ж ми визнаємо, що давні гуни були пращурами праукраїнців, то, звичайно, потрібно усім переосмислювати як сучасну, так і давню історію»[1].

А тепер подивімось, що писав про Аттилу і спосіб захисту його війська Йордан:

«Тут везеготи, відокремившись від аланів, напали на гунські полчища і мало не вбили Аттілу, якби він заздалегідь, передбачивши це, не побіг і не замкнувся разом зі своїми за огорожами таборів, які він тримав оточеними возами, як валом»[2].

Що таке козацький табір

«Табір козацький – вид бойового порядку козацького війська у 16-17 ст. Під час військового походу або у бойовому розташуванні для створення ефективного захисту від атак противника козацьке військового оточувало себе кількома рядами возів – табором... При зближенні з противником вози розташовувалися чотирикутником і скріплювалися ланцюгами, на вози накидався хмиз, очерет, трава, які зверху засипалися землею...»[3].

І як тут не говорити про тисячолітню історичну традицію у військовому мистецтві.

Image