Comments

На основі чого це пропонується? Вашого внутрішнього відчуття?

Перепрошую, а хіба я щось написав про прикметник "огненний"? Чудове поетичне слово, хоча трохи задовге, правда? :-)) Мене спантеличив застарілий іменник "огонь", що витіснений з ужитку в українській мові і, мені здається, зовсім без участі русифікаторів, на яких ми звалили все, що могли. На мій погляд, "вогонь" звучить мелодійніше і фонетично трохи відтворює "гудіння" полум'я на вітрі або в печі (завдяки губному "в"). Єдиним недоліком є те, що воно погано ліпиться з прийменником "в", тому Довженко написав "Україна в огні" - і такі винятки треба зберегти.

Хіба слово "огонь" не відоме Вам із класики, що воно Вас "спантеличило". Лишень у Шевченка воно трапляється кількаразово: "огненне море", "огненний меч" "мітла огненная зійшла" ("Марія" Шевченко). "Огненне слово, осяй своїм дітям шлях..." (слова із пісні). ?Отож, кому треба ставити погану оцінку? Можливо, слово "дистильований" можна зберегти як технічний термін. Проте його вживають у зовсім невластивому значенні. ?Скажіть, чи подобається Вам фраза "Культивується мова дистильована"?Можете перевірити, що це не вигадка, а цитата із статті (неабиякої) "Культура мови" у Вікіпедії.