Вже мабуть готові проекти постанов КМУ з різними варіантами розкрою галузі.

Скасування указу про створення на базі ДАК «Титан» українсько-британсько-німецького підприємства «Кримський Титан» озвучують функціонери спеціальної комісії ВРУ з питань приватизації. А прокуратура Житомирської області подає позов про визнання недійсним договору оренди «Кримським Титаном» Іршанського ГЗК і повернення майна. Компанія, ясна річ, спростовує цю неправдиву інформацію, однак жорна тиску вже запущено. Навряд чи подібні дії з боку влади можуть поліпшити інвестиційний клімат в країні. Втім, зважаючи на все, не ця блага мета є пріоритетом для державних чиновників.

Реприватизаційна риторика, яка сьогодні є такою популярною серед нової влади, швидше за все, не приведе до приходу західних інвесторів на великі підприємства країни. Скасуванням ряду указів про приватизацію можуть скористатися російські компанії, частково або цілком скупивши найбільш привабливі сегменти вітчизняної економіки. Не секрет, що багато ФПГ північно-східного сусіда мають відношення до фінансування виборчої компанії Віктора Ющенка. Та й багато теперішніх чиновників, особливо наближених до Президента, мають з російськими олігархами ділові і дружні стосунки. Природно, приватизація є саме тією розмінною картою, якою в Україні заведено платити за підтримку і «дружбу».

Зацікавленість у реприватизації в першу чергу торкнеться металургії, сировинних підприємств, ну й звичайно титанової галузі. Більше того, «Кримський Титан» може стати першою ластівкою в цьому процесі. Не секрет, що до цього підприємства традиційно виявляє інтерес третій номер в списку найбагатших людей Російської Федерації Віктор Вексельберг. Російському олігарху не вдалося отримати підприємство при старій владі, однак, зважаючи на все, він має надію добратися до «Кримського Титану» уже в 2005 році.
Подібний інтерес до підприємства аж ніяк не випадковий. Віктор Вексельберг має якнайсерйозніший намір стати Титановим королем на території СНД. Першим кроком в цьому напрямку було придбання невеликих пакетів акцій двох найбільших виробників Титанової продукції в СНД: ТОВ «АВІСМА» і ВСМПО, які планують об’єднатися. Більше того, на останньому Віктор Вексельберг має намір збільшити свою присутність уже в квітні цього року.

Одержавши контроль над підприємствами Титанової галузі, російський олігарх зможе реально впливати на конгломерат «ВСМПО-АВІСМА». Це своєю чергою означає, що будуть організовані стабільні поставки Титанової губки в США, де ведуться переговори про купівлю одного з підприємств, продукція якого буде йти на потреби американського воєнпрому.

Створення ДАК «Титан України», в яку мають увійти всі підприємства галузі, що наразі обговорюється в уряді, прекрасно лягає в цю глобальну схему. Адже після створення такого державного монстра значно легше пролобіювати умови його подальшої приватизації в цілому.

Більше того, з урахуванням можливостей Віктора Вексельберга при теперішній владі олігарху буде значно легше контролювати діяльність формально державних підприємств. А в разі приватизації близька до олігарха структура «ТАКО» стане номером один у списку, який покладуть на стіл новому голові ФДМ.
Можна не сумніватися, що на той час буде кому представити інтереси бізнесмена,

Адже, на думку експертів, основним лобістом Віктора Вексельберга є такий впливовий функціонер як Олександр Зінченко. Активність екс-депутата ВРУ на лобістському фронті почалася із втрати позицій в оточенні Леоніда Кучми і в рідній партії СДПУ(о). Як раз тоді починається активне зрощування бізнес- і «державних» інтересів пана Зінченка. Колишній помічник екс-віце-прем’єра Володимир Соколовський - це генеральний директор ЗАТ «ТАКО», головою наглядової ради якої є вже знайомий нам Віктор Вексельберг.

Ця компанія є українським представництвом Вексельберга, а її діяльність на території країни далеко не однозначна. Так, за період після одержання ліцензії на освоєння Федорівського родовища «ТАКО» і пан Вексельберг роздали багато обіцянок, провели красиві презентації, виступи і зустрічі. Але так і не залучили інвестиції в розробку Федорівського родовища і, відповідно до українського законодавства, повинні бути позбавлені ліцензії на розробку цього родовища в лютому цього року. Але цього не сталося. І, мабуть, пояснення цьому полягає в тому, що міністр охорони навколишнього природного середовища Павло Ігнатенко раніше був співробітником «Альфа-банку» і мав безпосереднє відношення до російського олігарха.

Тобто навряд чи коли-небудь у цього відомства виникнуть серйозні питання до «ТАКО», читай – Віктора Вексельберга. Однак цим представництво групи Віктора Вексельберга в органах державної влади України не обмежується. Консультантом «ТАКО» виступає теперішній заступник міністра промполітики Сергій Грищенко, який прославився розробкою програми «Титан України» і активно лобіює ідею створення ДАК «Титан України».

Цікаво, що в результаті задуманої схеми виграють всі, крім держави. Чиновники одержать винагороду і запевняння у вічній дружбі, російський олігарх – можливість контролювати і керувати поставками сировини з Іршанського і Вільногірського комбінатів, природно в Росію. Крім того, Віктор Вексельберг може посісти монопольне становище на світовому ринку Титану і заробити собі ще 5 мільярдів. От тільки українського інтересу в цій схемі не можна добачити. Адже у випадку подібного повороту подій Україна стане сировинним придатком імперії Віктора Вексельберга, а прибуток від реалізації кінцевого продукту буде формуватися далеко за межами України. Уже розпочаті програми реконструкції ЗАТ «Кримський Титан» будуть згорнуті. А іноземні інвестори назавжди забудуть дорогу в країну, де навіть «помаранчева революція» не може нічого змінити.