Переговорний процес щодо створення коаліції тягнувся вже два роки. Від “Нашої України” його проводили по черзі або Єхануров, або Безсмертний, яких Віктор Ющенко періодично міняв, коли переговори заходили у глухий кут. Сам він присягнувся повернутись у Київ лише на підписання меморандума. Не шкодуючи фарби, Президент пензлем і час від часу позирав на дорогу, очікуючи на свіжі новини.

Нарешті чорний Мерседес Єханурова з’явився в кінці вулиці і через хвилину м’яко загальмував біля воріт.
— Ну як? — підкреслено байдуже спитав Віктор Ющенко, встромлюючи пензлик у банку з ацетоном і витираючи ганчіркою руки.
— Лишились останні штрихи, — радісно відрапортував Юрій Іванович.
— Останні?!! Останні ж були півроку тому! — роздратовано вигукнув Ющенко, — чого там ще не вистачає?!!
— Вітренчихи. Мусимо дочекатись рішення Європейського суду. Ось уже більше року, як вона сидить у наметі в Стокгольмі, зібрала двох місцевих бомжів і трьох клошарів, яких з Парижу прислав до неї на підтримку Шуфрич (він там якраз морочить голову французьким студентам). А Кушнарьов, падлюка, чекає на її три проценти, — Юрій Іванович обтер спітнілого лоба і обережно присів на чистий від фарби край лавки.

— А що ж Давидович - спить? — невдоволено запитав президент.
— Спить! — погодився Єхануров, — ото як ліг поспати після останнього перерахунку мокрих печаток, так досі не прокидається. Лікарі кажуть, що летаргія, але я так думаю, що прикидається.
— Ну а як там Янукович?
— Ніяк. Плюнув на все і постригся в монахи в якомусь монастирі у Росії. Кажуть змінився дуже, схуд, жодного посту не пропускає. На ніч читає Ахматову, — змахнув скупу сльозу Єхануров, — хто б подумав! До речі, Ахмєтов за свої останні гроші перекупив Шевченка — тепер Андрій гратиме за “Шахтар”, радуватиме донецьких вболівальників. Суркіс як дізнався — мало не повісився, добре що Блохін якраз заходив до нього попрощатись. Зібрався, бач, до Лукашенка — тренувати білоруську збірну.

— А як там Кличко? — в очах Ющенка з’явилась цікавість.
— Заїхав у рило Черновецькому, коли той передав Палац спорту під “Посольство Боже”, після чого повернувся у бокс. Через місяць буде битись з Льюісом і Тайсоном — один проти двох одночасно. Сказав, що політика його ще й не такому навчила. Лижичко записала новий альбом. “Дикі вибори” називається. Кажуть, успіх шалений, особливо у Криму, — продовжував Єхануров, — ходять чутки, що Табачник хотів до неї приліпитись, то вона послала його разом з акордеоном “в степь донєцкую”…
А Третьяков та Мартиненко з донецькими остаточно злигались, — продають американцям віники, аж дим іде! Кажуть, скасування поправки цього Джексона, ну який з вєніком, тему їм підказало. Порошенко тягне шоколадопровід в Іран, обіцяє, що за солодощі іранці у зворотньому напрямку заллють нас альтернативними нафтою і газом.
Путін з Лукашенком вже почали кордони обкопувати. Сан Санича обрали мером Білої Церкви, так він відразу пофарбував усі церкви у біле і зараз добудовує п’ятого моста через Рось. Литвин п’є. В основному з двірниками. Подейкують, що ніби-то написав заяву про вступ до Іноземного легіону — хоче нарешті стати справжнім учасником бойових дій. Богословська все їздить по райцентрах, — роз’яснює інтелігенції, що під планом вона мала на увазі зовсім не те. Чорновіл лікується у Феофанії від нічних кошмарів з синім черепом. Лікарі кажуть, що треба йому матрицю на позитив перезавантажити. Тарасюк з Гриценком віддали американцям в аренду усі, вільні від російського флоту, кримські узбережжя. Вже півроку російські кораблі стоять борт у борт з натівськими. Російські моряки навіть навчили американців матюкатись і тепер кожного вечора розважають місцеву публіку міжнародними змаганнями.

— А Юля що, так і погрожує піти в жорстку опозицію? — раптом стурбовано запитав Віктор Ющенко.
— Погрожує, — зітхнув Єхануров, відмахуючись від бджоли, яка збиралась сісти йому на лоба, — навіть заснувала дитячу політичну організацію — “За неї варто боротися!” Ось, мало не забув! Передала млинці з серцем, каже, сама пекла. Я правда, на всяк випадок понадкусював…