Жили-були ненько і ненька і було в них багато дітей, а старшого сина звали Колобог через його кругле личко і голівоньку. Та такий був чемний і здібний, що батьки постійно раділи за нього. Ріс Колобог наполегливим і вправним, опанував багато умінь. Але ось прийшов час Колобогові викотитись із родинного гнізда і проявитись людям. Благословили його батьки і вирушив Колобог життєвим шляхом.
Іде Колобог легкою ходою, аж ось назустріч йому Зайчик.
- Колобожку, Колобожку, ти швидкий та я тебе пережену!
- Не зможеш Зайчику-побігайчику. Тренувався я бігати швидко і сили при цьому зберігати, тобі мене не наздогнати… Послухай краще віршика!
- Слухаю.
Дух мій гартований
Тіло треноване
Батьками благословенний
Тож іду вперед натхненно!
І тебе випереджаю!
І рушив Колобог далі, йде силу свою зберігаючи та спритність розвиваючи. А на зустріч йому Вовк і каже.
- Колобожку, Колобожку, я тебе з’їм!
- Ти мене не з’їж Вовчику-поїдайчику, в мене сил багато, а спритності і влучності ще більше, шукай собі в поживу щось інше. Краще я тобі віршика розкажу.
Дух мій гартований
Тіло треноване
Батьками благословенний
Тож іду вперед натхненно!
Зайчика випереджаю!
І таких, як ти, долаю!
Здолав Колобог Вовчика і рушив далі сміливо, бо впевнений у власних силах. А назустріч йому Ведмідь та й реве.
- Колобожку, Колобожку, я тебе злякаю.
- Не злякаєш мене Ведмедику-реведику, віра в мені сильна, знаннями скріплена, а твої залякування з невігластва зліплені. Послухай краще віршика.
- Хай вже буде по твоєму.
Дух мій гартований
Тіло треноване
Батьками благословенний
Тож іду вперед натхненно!
Зайчиків випереджаю!
Вовчиків долаю!
І тебе, Ведмедику, проганяю!
Йде Колобог далі уважний і обережний, бо цього його батьки навчили. А слава про нього перед ним біжить. Аж назустріч йому Лисичка і солоденьким голосочком промовляє.
- Колобожку, Колобожку, чула про тебе багато славного. Чи можна з тобою ближче познайомитись, щоб славу твою пізнати і навкруги тебе всім вихваляти? А тебе самого буду звеселяти та смачними стравами пригощати, завітай же Колобожку до моєї хати.
- Не обманеш мене Лисичко-хитричко, твої справжні наміри знаю, підступи розгадаю і оманливу пропозицію відхиляю. Послухай краще віршика.
Дух мій гартований
Тіло треноване
Батьками благословенний
Тож іду вперед натхненно!
Зайчиків випереджаю!
Вовчиків долаю!
Ведмедиків проганяю!
І тебе Лисичка розгадаю!
І окрилений добрими й зворушливими передчуттями рушив Колобог до своєї мети. А назустріч йому…
Commentaires
Нова казочка мені більше сподобалася ніж стара, і віршовані рядки також дуже влучно підібрані! Дякую!
Проголосувати в опитуванні чомусь не можу.
А хто такий чи така Аламага?
Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.
Ще не знаю - це тема наступної казки :)
https://t.me/ETEPHET
Чому Ви цю казку написали два роки тому, а опублікували її тільки зараз?
Кажуть, що "оригінальна" версія Колобка, яку ми так добре знаємо, сфальсифікована до невпізнання, так само як про Козу-Дерезу. В первинній версії у кінці був не рак-неборак, а пітушок - золотий гребішок, і він казав таке "А я пітушок-золотий гребішк, несу косу, тобі голову знесу")). Ось такі потужні символи були закладені в первинний версіях наших казок!
Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.
Довгий час час казка лежала в шухляді. Чому ще тоді не публікував, точно й сам не можу сказати. Мабуть, я мав дозріти. Тоді було всього дві-три казки, але тепер прийшло натхнення і почав писати більше. Заодно публікую більш давнє.
А пітушок - золотий гребішок - то, мабуть, московський варіант.
https://t.me/ETEPHET
Пане Леоніде, лягайте спати! А то вже так кортить дізнатися, хто ж такий той Аламага!!! ;)
"Сонько-Дрімко носить,
Всім, хто лиш попросить,
В кошику лозовім,
Казочки чудові!"
Це щоб Вам краще спалося-снилося!
РаДіймо! )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Моя донька теж просить вже розказати казку про Аламагу. Але всьому свій час. Ось читайте поки що про Істоту.
https://t.me/ETEPHET
А я думав,що лисичка все таки звабить нашого Колобога і він втратить свою Силу..Так було з нашим великим воїном Іваном Сірком після того,як його серце вразила стріла Амура,він втратив частину своєї Сили...Дякую пане Леоніде..
Вірю в те, що розумію.
Тільки хай це мине Галамагу! Думається мені це позитивний герой має бути. ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Цілком можливо, що почуття кохання властиве Колобогу.
https://t.me/ETEPHET
А я от тільки тут щось трохи заплутався в часі і просторі якось=(
- Не обманеш мене Лисичка-хитричка, твої справжні наміри знаю, хитрі прийоми розгадаю і пропозицію твою оманливу відхиляю.
Він знає про її справжні наміри і при цьому повідомляє їй що її хитрі прийоми розгадаю через що власне її пропозицію оманливу відхиляє..
Може там малося на увазі що і про хитрі прийоми йому було вже наперед розгадано чи як? Чи то він мав на увазі що зі знань він її пропозицію відхиляї але при цьому обіцяє що її хитрий прийом потім згодом розгадає??
В принципі воно то якось не суттєво для дитини, так як навіть дорослі на це не звернули уваги, але мене чомусь те останнє речення щось зав"язало в роздуми..
Чудовий переспів казки “Колобок”. Авторові варто звернути увагу на звертання. Якщо колись нас вчили казочок без звертань, мавпуючи сусідів, то сьогодні ми повинні в дитячі голівки вкладати якісний матеріал, тобто не нехтувати кличним відмінком, який є! у нашій мові. Тому рекомендую звертатися Колобоже, а не Колобог; І тебе, Лисичко, розгадаю!, а не “тебе Лисичка розгадаю!”.
Також раджу замінити слово “давай”, яке також скальковано з російської. Можна: Розповідай, Колобоже. Чи Залюбки послухаю...
Творімо разом мову Сенсар!
До речі. Як краще: гартований чи ґартований?
https://t.me/ETEPHET
Хто може написати відгук на казку "Колобог"?
https://t.me/ETEPHET