Жителька буковинського міста Кіцмань Оксана Твердохліб установила в себе на подвір'ї сонячну електростанцію. Агрегат виробляє достатньо електрики, щоби забезпечити її господарство, а надлишок вона навіть продає в міську електромережу. Жінці як першопрохіднику використання сонячних батарей у побуті довелося приборкувати не лише сонячну енергію, а й байдужість чиновників, які не хотіли повірити в успіх її задуму.
Панель сонячної батареї розміром у 150 квадратних метрів височіє просто посеред центральної вулиці міста Кіцмань. Власниця електростанції Оксана Твердохліб каже, що потужності достатньо, аби забезпечити електроенергією її триповерховий будинок і навіть продавати надлишок електроенергії у мережу. "За місяць вона виробила десь 1300 кіловат – це для зимового місяця досить потужна цифра. Спожила я десь третю частину. Решту було віддано в нашу мережу за "зеленим тарифом", - говорить Оксана Твердохліб.
Ідея збудувати власну сонячну електростанцію прийшла до буковинки під час проживання в Австрії – там такі можна побачити ледь не на кожному будинку. Зростання тарифів на електроенергію в Україні остаточно переконало жінку. Тепер вона ще й заробляє на виробництві електрики. "По одному із лічильників вони вже в плюсі: ми рахунок не виставляємо, рахунок виставляється на різницю. Наприклад, він згенерував тисячу кіловат, а спожив тільки 100. Тобто 100 він не платить нічого, а за 900 ми йому відшкодовуємо", - пояснює начальник Кіцманського РЕМ (район електричних мереж) Олег Нагірняк.
Із так званим "зеленим тарифом" обленерго виплачує жінці щомісячно 3,5 гривні за кожен кіловат. Таким чином електростанція, що обійшлася у 9 тисяч євро, за підрахунками власниці, окупиться за сім років. Щоправда аби встановити сонячні батареї, жінці довелося подолати чиновницький супротив. "За кордоном, якщо хтось хоче побудувати таку електростанцію, це триває від сили тиждень - з монтажем, з усім. Мені прийшлося боротися півроку, причому кожного дня", - згадує Оксана Твердохліб.
Власниця сонячної батареї не шкодує, що витратила півроку на те, аби домогтися лише дозволу на їхнє встановлення. Каже, навіть якби не продавала надлишок у мережу, а лише забезпечувала власні потреби в електроенергії, усе одно це було б вигідно.
Супер! Молодчина! І я про альтернативне енергозабезпечення свого будинку мрію. Внаслідок здорожчання газу, населення масово переходить на тверде паливо(переважно дрова), дерева, ліс будуть вирубуватись шаленими темпами(
Світлий Ангел
Commentaires
Супер! Молодчина! І я про альтернативне енергозабезпечення свого будинку мрію. Внаслідок здорожчання газу, населення масово переходить на тверде паливо(переважно дрова), дерева, ліс будуть вирубуватись шаленими темпами(
Світлий Ангел
Написано: Таким чином електростанція, що обійшлася у 9 тисяч євро, за підрахунками власниці, окупиться за сім років. Гадаю, що вітроелектростанція окупитися ще швидше.
Я собі подумав, а чому б власниці надлишок електроенергії продавати не місту, а безпосередньо своїм сусідам? Гадаю, для сусідів це було б дешевше. А після періоду окупності вона б могла ще знизити ціну, так би мовити, постійним клієнтам. Хоча проблема напевне в тому, що потрібно було збудувати власну енергетичну систему, що пов'язувала б власницю з її сусідами. Я просто не уявляю, на скільки це складно чи легко.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
"Зелений тариф" зроблено для заохочення встановлення альтернативних джерел електроенергії!
цитата із статті: "Із так званим "зеленим тарифом" обленерго виплачує жінці щомісячно 3,5 гривні за кожен кіловат."
Зараз тариф для населення майже втричі нижчий... На цьому "зеленому тарифі" добряче заробляли "Клюєв і Ко"!
Я є той, хто я є!
Щось не збагну, як можна заробити, коли купуєш по 3 гривні, а продаєш по 1 гривні?
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
В багатьох країнах світу (в тому числі і у нас) для тих, хто виробляє електроенергію за допомогою вітряків, сонця, припливів і т. п. встановлено, так званий, «зелений» тариф. Він, зазвичай, в два-три рази більший від звичайних тарифів у державі. За зеленим тарифом держава закуповує енергію у таких виробників. Це робиться для заохочення до побудови електростанцій, що не потребують звичайних енергоносіїв. Чим більше буде купуватися вітряків та сонячних панелей, тим більш здешевиться їх виробництво, і знизиться собівартість вироблюваної ними електроенергії. Врешті-решт, за собівартістю енергії ці електростанції стануть в один ряд з традиційними, а згодом і переможуть їх. Таким чином можна позбутися нафтової і газової залежності, ну і екологія трохи виграє.
Проте наші клюєви зазвичай будували (для «засвєта») сонячну електростанцію (наприклад в Криму), а потім заводили туди від сусіда кабель. Сусід купував електроенергію за звичайним тарифом, а з електростанції вона вже йшла державі за зеленим! Простий «бізнес» (якщо можна так назвати)!
Потім держава обраховувала середній тариф… Ну, а далі - як завжди, за все платить самий бідний…
Я є той, хто я є!