В Євангелії — Добрій новині Ісуса Хреста, Сина Божого — практика Живого Слова називається «хрещенням Святим Духом» (див. статтю Водою і вогнем). Тому молитву до Святого Духа добре застосовувати до і після читання Живого Слова:  

Молитва до Святого Духа

Царю Небесний, Утішителю,
Духу Істини,
що всюди єси і все наповняєш,
Скарбнице добра і Давче життя,
прийди і в нас оселися,
і освяти, Благий, наші душі. 

Другою найважливішою молитвою в практиці Живого Слова є молитва «Отче наш». Вона має велику силу, бо її навчив сам Ісус Хрестос. Тому її називають «Господньою молитвою». У ній ми славимо нашого небесного Батька — Творця Всесвіту, виступаємо в ролі Його дітей — співробітників-однодумців, просимо в Нього істинних знань («хліба насущного»), які ми спроможні зрозуміти на нинішній день («днесь», тобто «цього дня»). Ми просимо Бога бути до нас милосердним — в тій мірі, в якій ми милосердні до наших ближніх:

Господня молитва

Отче наш,
що єси на небесах!
Хай святиться ім’я Твоє!

Хай прийде царство Твоє!
Хай буде воля Твоя
як на небесах, так і на землі.

Хліб наш насущний дай нам днесь,
І відпусти нам борги наші,
як і ми відпускаємо боржникам нашим.

(речення "і не введи нас у спокусу, а визволи нас від лихого" є пізнішою фарисейською вставкою — див. статтю Молитва «Отче наш» без вставок).

Велику силу має молитва до Небесної Цариці, уособлення материнського, оберігаючого, гармонізуючого початку, охоронниці знань та традиції. Два тисячоліття тому вона втілилась в особі галілеянки Діви Марії і стала матір’ю Ісуса Хреста (див. статтю Чи була безсмертною Діва Марія?). У цій молитві ми звертаємось до Марії арійським вітанням: Радій, Богородице Діво! Хайре! Ярій! Слово «Діва» вказує на те, що Марія була веселою, гармонійною, енергійною жінкою з ідеальним духовним та фізичним здоров’ям, тому навіть у 50 років виглядала як жвава, квітуча дівчина.

Молитва до Пресвятої Богородиці

Богородице Діво, радуйся!
Обдарована ласками Маріє,
з Тобою Господь;
благословенна Ти між жінками
і благословенний плід Твого лона,
бо Ти народила Хреста Спаса,
Визволителя душам нашим.

Коли духовна сутність втілюється в фізичному світі, сповненому несподіванок і небезпек, то вона не лишається на самоті. За нею з небес спостерігає її побратим-напарник, що її любить і турбується про неї. Це подібно до того, як водолаз занурюється на велику глибину, а на поверхні його підстраховує надійний друг.

Наш небесний друг, рідна і близька нам духовна сутність, називається Ангелом-хоронителем. Він зайнятий своїми небесними справами, але спостерігає за нами, і тим ретельніше, чим частіше ми згадуємо про нього. Якщо людина забуває про свого Ангела-хоронителя, то він також може забути про свого земного напарника. Тому завжди пам’ятаймо про свого небесного друга. Молячись до нього, ми формуємо в земному світі запас енергії, яку Ангел-хоронитель може використати щоб допомоги нам: відвести кулю, повернути руль і об’їхати небезпечне місце, зробити «невидимим» для ворогів, організувати зустріч з потрібною людиною тощо.

До ангела-хоронителя

Мій ангеле святий,
небесний друже мій!
Веди мене до Бога,
бо це моя дорога.
Усе мене пильнуй,
від злого порятуй.
Я свято хочу жити
і радісно творити.

Арійська традиція має багато інших світлих молитов. Спільним для них є наповнення світлом, радістю, оптимізмом, волею до життя. Застосовуйте їх — і «будьте досконалі, як Батько ваш небесний досконалий» (Матвій 5.48).

Хай Буде!

Додатково: Внутрішні й зовнішні молитви: різновиди, призначення, ефективність

В тему:
Живе Слово
«Ви, що пішли за мною», або Мотивація до фізичного безсмертя
25 березня — день воскресіння Ісуса Хреста
Водою і вогнем
Молитва «Отче наш» без вставок
Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого
Святий Йосип і Діва Марія були друїдами