Радіймо, арії! Добрий і досконалий Творець створив добрий і досконалий Всесвіт. Він розвивається як вселенський організм, цілісна система. Мета Всесвіту – еволюція його життєвих форм, розгортання внутрішніх потенцій Життя з виходом на дедалі вищий рівень свідомості, гармонії, сили, краси.
ПРАВЕ І ЛІВЕ
Цілісність Всесвіту і його розвиток забезпечуються тим, що грунтуються на твердих правилах. В арійській традиції ця сукупність правил Творця позначається терміном «Прав».
Слідування законам Прави позначається терміном «правий шлях», а сукупність принципів природовідповідної (правильної) соціальної самоорганізації називається «правом». Цей шлях гарантовано веде до сили, гармонії та еволюційного розвитку.
Протилежністю є «лівий шлях», сутність якого полягає у спробах обійти природні закони і «перехитрити Творця». Цей шлях «богоборства» створює ілюзію легких перемог, оскільки короткочасно може давати певні переваги, проте в стратегічному плані завжди веде до страждань і поразки («брехнею весь світ обійдеш, та назад не повернешся»).
ПРАВИЛЬНА І НЕПРАВИЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ
Головним двигуном еволюції Всесвіту є змагальність видів, їхнє природне прагнення стати сильнішими, чисельнішими, самодостатнішими. Різні прояви еволюційної конкуренції мають різну продуктивність.
Найпродуктивнішою є така конкуренція, при якій види (раси, народи, організації) намагаються отримати перевагу за рахунок посилення себе, а не ослаблення інших. Це подібно до «гри за правилами»: якщо команди прагнуть перевершити суперника за рахунок зростання своєї майстерності, то це «правильна» конкуренція. Вона породжує високу інтенсивність боротьби, а тому підтримує потужні стимули розвитку.
На протилежному боці еволюційних перегонів перебуває «неправильна конкуренція» – це коли перевага досягається не посиленням себе, а послабленням конкурента. Наприклад, коли під час футбольної гри намагаються не обіграти суперника, а перебити йому ноги. В цьому випадку енергія боротьби спрямована не на розвиток, а на руйнування і деградацію.
ТВОРЧА ТЕЗА І ПАРАЗИТИЧНА АНТИТЕЗА
Теза – це те, що є первинним і самодостатнім. Антитеза – це те, що заперечує тезу і створює для неї опір, проте в такий спосіб мобілізує тезу та сприяє її розкриттю в більшій повноті. Антитеза не є самодостатньою, вона існує лише завдяки тезі — подібно як тінь існує завдяки світлу.
Еволюційною тезою є правильна конкуренція, тобто «гра за правилами». В арійській традиції такого роду змагальність називається «шлях слави», а її учасники є носіями «честі». Це шлях сильних людей. Це правий шлях. Для нього властива відкритість, прозорість, щирість, справедливість, ясність.
Еволюційною антитезою є неправильна конкуренція, найвиразнішим проявом якої є паразитування. Паразитичні види надто слабкі, щоб мати шанси перемогти в «чесній грі». Для паразитів поняття честі взагалі не існує, більше того – воно вважається проявом безумства. Головна зброя паразитів – брехня, лицемірство, зрада. Це лівий шлях. Паразити бояться світла, тому всюди напускають туман, суперечливість, заплутаність. Паразити бояться своїх «донорів» («господарів»), тому намагаються їх максимально ослабити і розкласти. Смерть «донора» зазвичай вбиває й самих паразитів, але вони не думають про це, бо живуть лише «тут і тепер». Їхній примітивний, нетворчий інтелект не дозволяє заглядати в майбутнє.
ТВОРЕЦЬ І САТАНА
Творець Всесвіту, всемогутній і святий, є головним носієм творчого начала. Все, що ллє воду на млин творчості й еволюції, працює разом з Творцем. Людина, яка творить і йде «правим шляхом», уподібнюється Богу-Творцю і є його сотворцем. Вона дає добрі плоди, помножує лад і добробут, прискорює еволюцію.
Натомість паразитичні види за своєю природою є противниками Творця. Для позначення цього антиеволюційного, неправильного, збоченого, «лівого» начала застосовується арамейське слово «сатана», що значить «противник». Паразитування – це сатанізм. Паразити неспроможні до творчості, тому зневажають її. Паразити заперечують існування Творця, тому завжди є прихованими або явними атеїстами. Носії паразитичних, сатанинських ідеологій полюбляють називати себе «лівими» – це свідоме чи підсвідоме визнання того, що вони йдуть «лівим шляхом».
ДІТИ БОГА І ДІТИ ДИЯВОЛА
Діти Божі – це ті, що йдуть «правим шляхом», грають за правилами, перевершують конкурентів власною силою і творчістю, діють чесно й відкрито, живуть в гармонії з Всесвітом, вважаючи себе його частинкою. Діти Божі несуть світло і радість, чистоту і здоров’я.
Діти диявола – це ті, що йдуть «лівим шляхом», прагнуть обдурити Творця і обійти його правила, намагаються отримати перевагу шляхом послаблення конкурентів, визискують природу, бо, засліплені сатанинською гординею, прагнуть поставити себе над Всесвітом. Творчість паразитів – це мавпування і спотворення. Розум паразитів – це хитрість і брехня.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПАРАЗИТІВ
Головною, фундаментальною умовою існування паразитичної антисистеми є вміння замаскуватися, прикинутися «своїм». Елементи маскування: «вулики», «коса», «проффесор». Легально існує ціла «наука» обдурювання, знавці якої називаються «іміджмейкерами» і «політтехнологами». Тому розпізнати паразитів дуже непросто.
Проте є один критерій, що діє на 100%: якщо керівник збагачується, а керована ним система зубожіє, значить цей керівник є паразитом. Якщо система «Україна» стає все біднішою і слабкішою, а владна верхівка збагачується, значить ця верхівка є паразитичною антисистемою.
Згаданий критерій – це євангельське «пізнання за плодами», тобто результатами діяльності. Паразитичні види помножують навколо себе темноту, безчестя, слабкість, збочення. Їхні плоди – розпад, безладдя і беззаконня.
ТЕЗА – АНТИТЕЗА – ПЕРЕХІД
Творець створив гармонійну, цілеспрямовану, еволюціонуючу цілісність – СИСТЕМУ. Сатана та його співробітники («діти диявола») – це завжди збочена АНТИСИСТЕМА. З погляду діалектичної тріади «теза – антитеза – синтез», Творець і його діти – це теза, а сатана і його діти – антитеза. Синтез – це коли діти Божі рішуче долають опір «дітей диявола» і здійснюють перехід на вищий рівень розвитку. Творче подолання диявольської антитези розкриває приховані потенції божественної тези. Сенс синтезу в тому, що антитеза або ліквідується, або підпорядковується тезі.
Ідеологи сатанізму трактують «синтез» як компроміс між тезою і антитезою. Але який може бути компроміс між Богом і дияволом, між чистотою і брудом, між правдою і брехнею? Додайте до їжі трішки отрути – і вона вся стане отруйною. Додайте до правди трішки брехні – і вона перестане бути правдою. Напівправда – це різновид брехні. Компроміс з брудом – це перемога бруду. Не толерантно? Толерантність – це химера, вигадана «дітьми диявола» для успішнішого паразитування.
ПОДОЛАТИ САТАНИНСЬКУ АНТИТЕЗУ!
Всесвіт настільки досконалий, що в ньому навіть паразитичні види працюють на загальний розвиток. Вони створюють додатковий еволюційний тиск, тому примушують своїх конкурентів докладати надзусиль, виявляти чудеса винахідливості та прозорливості, бути обережними і мудрими. Спільнота, заражена паразитами, ставиться перед вибором: звільнитися або вмерти!
Якщо глянути на ситуацію з погляду еволюційної змагальності, то завдання паразитів – робити все, щоб знесилити заражений ними соціальний організм і випити з нього всю кров. Натомість завдання зараженої спільноти – докласти надзусилля і звільнитися від «дітей диявола».
В еволюційних перегонах виживає досконаліший, а таким вважається той, хто переміг. Спільноти, що не спромоглися очиститися від «дітей диявола», назавжди вилітають з еволюційної гри. Натомість спільноти, які виявили твердість і подолали сатанинську антитезу, здійснюють перехід на вищий рівень і творять нові світи.
ТРИ ВАРІАНТИ ОЧИЩЕННЯ
Перший – це знищення паразитів, руйнування їхньої антисистеми. Недолік: займаючись боротьбою з брудом, сам будеш по вуха у бруді; руйнуючи когось, перетворюєшся на руйнатора і руйнуєш себе.
Другий варіант – це творення нової системи у просторі, недоступному для паразитів. Якщо кімната темна, ми не викидаємо з неї темряву, а наповнюємо світлом, і темрява зникає сама. Генеруючи світло, ми починаємо світитися. Творячи новий світ, ми стаємо сотворцями Божими.
Третій варіант (комбінований): руйнування антисистеми після творення своєї системи. При цьому руйнування застосовується як вторинний, допоміжний засіб для швидшого очищення Всесвіту.
Перший варіант передбачає малоприємну взаємодію з усією паразитичною гидотою. Другий варіант – це рішучий розрив з «дітьми диявола» і взаємодія лише з дітьми Божими. Третій метод – це оперативна «зачистка паразитів», яка здійснюється з вищого простору.
ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ
Очевидно, що Україна глибоко вражена паразитами. Вони домінують у всіх вищих органах влади, розкладають суспільство, висмоктують його життєві соки, нав’язують йому свою паразитичну мораль. Український політикум – це вже не предмет дослідження політології: ним має займатися соціальна паразитологія і санстанція.
Паразити не спроможні творити, адже їхня «еволюційна спеціалізація» – руйнувати, красти, брехати. За два десятиліття вони розікрали і запаскудили найбагатшу у світі країну, принизили її в очах інших націй і довели до межі банкрутства. У народі вже домінують настрої «проти всіх», на черзі – вимога тотального оновлення. Для цього треба піднятися у вищий простір і ввійти в нову екологічну нішу, недоступну для паразитів.
УКРАЇНСЬКИЙ АЕРОСТАТ: ПРИЄДНУЙСЯ!
Нагадаємо, що є чотири рівні буття: «Простір страждань», «Простір боротьби», «Простір пригод» і «Простір волі». Нинішня екологічна ніша – це два нижні простори. Наше завдання – пройти крізь Простір пригод, піднятися у Простір волі і закріпитися в ньому. Для цього треба здійснити три кроки.
Крок 1. Індивідуальна робота: скидаємо вантаж інформаційного бруду, оздоровлюємось, оновлюємось і, неначе на повітряній кулі, піднімаємось у гармонійний особистий простір. Найефективніше це зробити за допомогою очищеної від фарисейських вставок «Доброї Новини», універсальних форм технології «Живе Слово» і традиційного комплексу з п’яти фізичних вправ «Око відродження».
Крок 2. Колективна робота: об’єднуємось у «групи довіри», формуємо рої, сотні та полки – згідно з українською традицією самоорганізації.
Крок 3. Засновуємо всесвітню українську духовно-економічну державу-громаду Третій Гетьманат. Недоступність для паразитів цієї нової екологічної ніші досягається:
• внутрішньою прозорістю на всіх рівнях,
• простотою податкової системи (автоматичне збирання податків з кожної транзакції);
• відсутністю анонімності в інформаційній та економічній сферах,
• багатоступеневими виборами, коли лідерів обирають лише з тих, з ким особисто знайомі,
• персональною відповідальністю керівників за плоди своєї діяльності,
• правильною конкуренцією,
• збагаченням керівників лише разом з людьми, якими вони керують.
Продовження теми:

• Полюби і знешкодь! або Як любити ворога (відео, аудіо)
• Мисливці за паразитами – захоплююча гра творчого класу

Процес Великого Переходу вже йде повним ходом. Приєднуйся! Скидай вантаж інформаційного бруду і заходь у чарівний аеростат сонячної України.
«Дерзай, сину! Дерзай, дочко! Царство Боже здобувається силою, і ті, що застосовують силу, схоплюють його!» (Матвій 11.12).
Хай Буде! 

В тему:
Клінч, або Велика нагода
Пророцтво про Третій Гетьманат
Чому саме «Живе Слово»?
П’ять тибетських перлин для оздоровлення і омолодження
Феномен “Alien”. Нарис з соціальної паразитології
Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого
Грааль-2010