21 листопада цього року о 10:00 у Мамаєвій Слободі, що в столиці (http://mamajeva-sloboda.ua/map.php) відбудеться Велике родинне козацьке свято.

Заходи проводяться з метою офіційного оприлюднення Програми діяльності Українського Козацтва на 2011-2012 рр., популяризації ідейних засад діяльності Ради козацьких отаманів України та залучення до спільної роботи широкого загалу козаків.

Делегації учасників від етнічних земель України очолюють отамани
Ради козацьких організацій України.

Отамани РКОУ формують списки делегацій (козаки свого підрозділу, козаки інших підрозділів і окремі козаки, члени родин козаків, народні майстри, артисти, гості), які прибувають з ними.

Кожна делегація привозить у Мамаєву Слободу саджанці молодих дубів (висотою 1-2 м.), землю і воду із своєї місцевості.

Однострої для козаків – українські козацькі однострої (вишиванки, шаровари, жупани та ін.) або сучасні однострої, встановлені для їхнього підрозділу, для членів родин і гостей – український національний одяг.

Програма свята

10.00 Прибуття учасників на територію Мамаєвої Слободи

10.30
Освячення саджанців дубів, формування колони учасників (перші – козаки на конях з прапорами, за ними: литаври, загін Чорних запорожців, загін Білоцерківської Січі, за ними всі інші козацькі загони)

10.40
Рух колони учасників до Мамаєва кургана

Біля Мамаєва кургана. Виступ К.Олійника і А.Гриви. Козаки б’ють у литаври.
Підсипка кургану землею, привезеною з різних куточків України

Рух колони учасників до місця посадки дубового гаю під бій литаврів. Посадка дубового гаю. К.Олійник запрошує представників делегацій висадити привезені дубки, називає місця з яких вони привезені.
Гурт «Вольниця» співає обрядові пісні.
По завершенню посадки дубів гурт «Вольниця» заспівує Державний гімн України і всі учасники співають разом

12.00-12.30 Майдан. Козаки б’ють у литаври. Козацькі загони шикуються на майдані на встановлених місцях.
Ведучий запрошує на сцену Голову організаційної групи Івана Козиря, Голову РКОУ Анатолія Гриву і всіх отаманів-членів РКОУ

Старійшина:

• Інформує присутніх про процес створення Ради Старійшин Українського Козацтва;
• Про створення Козацької школи для отаманів козацьких товариств.

Голова РКОУ інформує присутніх про ідейні засади діяльності РКОУ,
здобутки РКОУ у 2010 році;
та основні завдання, які козаки ставлять перед собою у 2011 р.;
запрошує присутніх отаманів, козаків і представників громадських організацій до спільної роботи/

Виступи членів РКОУ: А.Дрофа, В.Воловодюк, В.Федосюк, С.Жолобко.

12.30-15.00 Святкова розважальна програма:

Виступи козацьких колективів (пісні, показові бої з бойових мистецтв:
Бойовий Гопак, Спас та показові виступи з рукопашного бою).
Екскурсія Мамаєвою Слободою.
Частування козацьким кулішем.
Продаж козацьких сувенірів.

14.00 Коло козацьких отаманів

15.30-18.00 Завершення заходів. Роз’їзд учасників.

Організатори заходів:
- Рада козацьких отаманів України;
- Центр народознавства "Козак Мамай".

Учасники заходів:
- козацькі організації – члени Ради козацьких отаманів України;
- інші козацькі організації та козаки;
- козацькі родини;
- українські народні майстри та умільці, співочі колективи.

Голова Ради козацьких отаманів України
Наказний Кошовий отаман Українського Вільного Козацтва
генерал-хорунжий УВК Анатолій ГРИВА

Прадавня ж традиція вшановувати чоловічу потугу й військову мужність у вигляді дуба-Перуна не була забута, а збереглась у наших прадідів ще з дохристиянських часів та дійшла до нас у вигляді козацьких парсун-народних картин, на яких намальований «Козак Мамай» та діла його. На цих парсунах, позаду постаті «Мамая» є обов`язковим зображення коня, як алегорія волі та могутнє дерево дуба, як невмирущий клейнод воїнської лицарської сили українців.

Наші прадіди знали, що дерево дуба позаду постаті «Козака Мамая» утверджує безсмертність душі народу, цебто дуб, як один із основних архетипів українців символізує собою всесвіт й міць єдності сучасників із попередніми поколіннями воїнів.

Споконвічний звичай зобов`язував кожного юнака в роду, ще до того як в нього виростуть козацькі вуса, тобто до здобуття ним чоловічої зрілості, достеменно знати свій родовід аж до сьомого коліна. Саме таким родовим деревом у світоглядній уяві українців Наддніпрянщини і є зображення дуба на парсунах «Козака Мамая». Дерево роду міцно спирається корінням на праотцівську землю, даровану нам українцям Господом Богом й у видимій частині розгалужується на 32 материнські та 32 батьківські гілки. Перше коліно – це Я – воїн козак; друге – мати й батько; третє – дві бабусі та два дідуся; у четвертому – чотири прабабусі та чотири прадіди; у п`ятому – вісім прапрабабусь та вісім прапрадідусів; у шостому – шістнадцять прапрапрабабусь та шістнадцять прапрапрадідусів; у сьомому – тридцять дві прапрапрапрабабусі та тридцять два прапрапрапрадідусі.

У козаків характерників був один дуже добрий звичай: зібрані жолуді дубів, що росли обіч Запорозької Січі, або ж у місцевості де на той час у поході перебував їх Кіш, вони приторочували в торбинку до сідла свого бойового коня і розкидали на місцях, де запорожці отримували чергові перемоги над ворогами батьківського краю та православної віри. З часом на тих місцях виростали діброви, як природний символ козацької звитяги та бойової слави Війська Запорозького Низового.

В козацькому селищі «Мамаєва Слобода» насаджено кільканадцять дерев із таких славних місць козацької звитяги, це зокрема: дуб із жолудя єдиної живої гілки знаменитого тисячолітнього Хортицького дуба; а також дуби з Холодного Яру – місця козацько-гайдамацької вольниці, дуб із села Виграїв, що біля Корсуня (місця, де Богдан Хмельницький у 1648 році виграв бій у Коронних Гетьманів Речі-Посполитої ), дуб із міста Монастирища, саме з того Цибулівського шляху, яким славний полковник Іван Богун у 1653 році всього із 400 козаками гнав поперед себе шість верст, як отару овець, аж 15000-не професійне польське військо найманців. Є навіть дуб з під стін кримського міста Кафи (тепер Феодосія), здобутого Гетьманом Сагайдачним у 1616 році.

Козаки із селища «Козака Мамая», щиро запрошують всіх, у кого в жилах тече горда дідівська кров, прибути до «Мамаєвої Слободи» спільно відродити добру традицію козаків характерників, щодо позначення місць сили. Тож хочемо аби Ви взяли з собою зі своїх знаменитих козацьких місцевостей по одному саджанцю дуба та обов`язково по жменці рідної землі й під звуки бойових козацьких литаврів спільно з нами, у серці Києва, обіч витоку річки Либідь, висадили «Родовий козацький гай», як живий символ козацького родового дерева, а відтак невмирущості слави наших прадідів - лицарів Війська Запорозького Низового. Крім того, всі охочі зможуть представити на ярмарковому майдані «Мамаевої Слободи» свої навички із козацьких бойових мистецтв Спасу та Гопаку, поспівати в родинному козацькому колі пісень, з`їсти кулішу чи знаменитої каші тетері, подивитись, як хвацько гарцюють на конях кращі каскадери Евроазійського континенту – козаки з селища «Козака Мамая» під орудою отамана Олега Юрчишина.

Хай славиться земля наша, наречена прадідами від віків Україною!

Контакти: 067-941-43-65, [email protected]