Світовид – це той, хто мав об’єднувати, а відтак і репрезентувати все довкілля, іншими словами – Всесвіт (за Василем Скуратівським).

Об’єднавча функція стародавнього Бога лежить у основі мистецького гурту «Світовид». Звернення до прадавнини невипадкове також, бо це звернення до могутніх витоків, до праджерел, до чистоти і прозорості національного єства, до найщиріших його виявів, коли людина й природа були одним цілим, і коли прагнення гармонії єднання з природою і космосом були, можливо, найсильнішими…

Мистецтво світовидівців – яскраве явище культури кінця ХХ століття. А вона характеризується синтетичним підходом у використанні традицій.
Складність і багатовимірність світу, його тривоги і пошуки, позначені напругою, динамізмом та експресивністю, метафізика почувань, поєднання раціонального та ірраціонального неоднозначно прочитуються в цьому виразному живому мистецтві», – так писав про творчість світовидівців один із перших дослідників доробку гурту В. Підгора.

Протягом 20-ти років склад гурту змінювався: хтось виходив, хтось долучався. Нещодавно членами гурту стали Олесь Соловей, Віктор Коновал, Петро Зикунов. Але незмінним лишається ядро: лауреати Національної премії України ім. Тараса Шевченка Марія Приймаченко, Микола Стороженко, Олександр Івахненко, заслужений діяч мистецтв України Іван Пилипенко, заслужені художники України: Анатолій Марчук, Микола Кочубей, художники: Анатолій Буртовий, Володимир Гарбуз, Василь Корчинський, Василь Копайгоренко, Олена Баликова, Віталій Мовчан, Іван Бринюк, скульптори: Віталій Шишов, Михайло Горловий.

Про своє розуміння мистецтва вони говорять, зокрема, так:
«Що живить мою працю? Мабуть, любов до своєї землі, одвічна таїна народного мистецтва й італійська класика, прагнення єдності й добра і краси, а ще – незгасна Зоря генія Тараса Шевченка…», – О. Івахненко.

«Живопис – це поезія і музика в кольорі, це – гармонійне поєднання його багатьох голосів в єдиному Часі. Мистецтво починається там, де закінчується звичайне. Художник мусить малювати так, щоб дух і час були несуперечні. Через далеке минуле сягати сучасного і йти у майбутнє. Внутрішнім зором через духовний поштовх бачити форму…», – В. Копайгоренко.
«Я вірю в світло серед хаосу, у вічний рух і космічну енергію творчості – рух думки, інтуїцію, скарби підсвідомості …», – В. Гарбуз.
«Мені близька думка Умберто Еко: «Тільки Дух сяє вічно у незгасимому світлі», – О. Баликова.

«Оглядаюся навколо себе і усвідомлюю: все, що оточує мене, і навіть я сам є невід’ємною частиною Всесвіту. Намагаюся, щоб це відчуття було присутнє в кожній із моїх робіт», - В. Корчинський.

Виставка проходить за підтримки Національної Спілки художників України та присвячена 20-літтю мистецького гурту.

Часи робити: з 10:00 до 17:00.
Дні роботи: з 27 листопада до 31 грудня 2010 року.
Вихідний понеділок.

Адреса: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 12.
Довідки за тел.: 234-40-39, 234-25-56