Ситуація з підривом пам`ятника демонструє тенденцію в суспільстві. Коли мирні протести Майдану працювати перестають, то однією з основних технологій радикально налаштованої молоді стає соціальний тероризм. Малі групи, здатні здійснити таку операцію, - це велике зло, яке не можуть викоренити ніде в світі. Думаю, що СБУ гідно «оцінила» силу вибуху. Щоб знести такий пам`ятник, вибухівки повинна мати досить високий тротиловий еквівалент.

Люди мають вибухівку, вони здійснюють акції, направлені на подальше висвітлення її результатів на телебаченні. Пригадайте вибух у Кіровограді в жовтні. Коли при приїзді Януковича до Кіровограда йому приготували три вибухпакети - один біля облпрокуратури, інший біля офісу МВС, третій біля суду. І це говорить про тенденцію в суспільних настроях. Якщо ця влада й далі діятиме таким чином, то це стане єдиним інструментом для тих, кому забороняють мирні збори. Якщо цю тенденцію показуватимуть по телевізору, то всі інші вчитимуться, дивитимуться і діятимуть так само.

Соціальний тероризм – велике зло, і якщо влада може контролювати Майдани і тиснути на опозицію, то ці групи навряд чи можна викоренити. Суспільна свідомість має чіткий сигнал: справедливості в судах добитися неможливо, одних садять у в`язницю, а інших за це саме не садять. І всі розуміють, що легітимні способи боротьби практично вичерпані. Тому протест реалізується, як у сполучених посудинах. Люди пожили при демократії і зрозуміли, що таке міжнародні стандарти демократії, тому такий тупий тиск знаходитиме вихід, якщо не на Майдані, то в таких акціях.

Але владі саме час задуматися, чому такого не було раніше і чому воно виникло зараз. Адже при Ющенкові всі були незадоволені бардаком, але всі займалися своїм життям, опозиція щось заявляла, мала права і періодично вигравала вибори. Влада діє і мислить позавчорашнім днем. Врешті-решт, справу з пам`ятником потрібно було зам`яти, щоб не давати розвитку цим подіям, не популяризувати таку форму боротьби.

Звичайно, ефективним було б відкрити шлюзи громадянських свобод, але ж ця влада намагається копіювати Росію. Там можна підірвати кілька будинків і вирішити якусь свою проблему, тримаючи таким чином суспільство в тонусі. І це поганий досвід. Україна в цьому плані - не Росія. Вже зараз прозахідних тією чи іншою мірою радикальних організацій в Україні під три десятки, а садять в основному тих, кого знають в обличчя.