Здавалося б, чого простіше? Досі лише „наш високопрофесійний” прем’єр демонстрував абсолютну нездатність до української артикуляції. Решта, щойно їм наказували, миттю переходили балакати хоч і подекуди ламаною, але все ж українською. Але ні – тут, схоже, справа принципу. Нема вказівки зверху – всі одразу переходять на мову „одвічного брата”. Й ніхто вже не згадує про порушення законодавства, конституційних прав громадян й таке інше.

Проте, коли вже влада судить невдоволених за невідомо ким пошкоджену плитку, або ж вносить у список смертних гріхів смаження яєшні на вельми розтратному, з огляду ціни на газ, символі радянської імперії, то чому громадяни не можуть піти на принцип?

У Львові зібрали ініціативну групу та подали на пана Литвина до суду – за систематичне порушення мовного законодавства під час проведення засідань Верховної Ради.

Річ у тому, що згідно із тим самим законодавством, яке досі ще дивом залишається в силі, жоден державний чиновник або народний обранець не має права виступати з високих трибун, використовуючи іноземну мову. Звісно, тут йдеться про російську, бо іншими мовами представники нацменешини, котрі також „якимось дивом” складають у владі більшість, традиційно не володіють й донести свої думки до людей інакше не можуть. Двадцять років українці терпіли усе це неподобство, але кожна толерантність має свою межу.

Читати повністю ТУТ