Справа про демонтаж: комуністам лише здається, що це пам’ятник?
13/12/2011 - 17:31
Справа про демонтаж: комуністам лише здається, що це пам’ятник?
Світ
політологіяhttps://ar25.org/node/20557
Image
Поки що незрозуміло, чи погодиться міська влада Львова з вимогами позивача. Адже представник прямого відповідача взяв паузу, аби „вивчити матеріали справи”. Тим не менш, пан Калинюк, котрий напросився третьою стороною, вже висловив свою позицію через ЗМІ. Зокрема, він сказав:
«Це єдиний монумент на території Західної України, підкреслюю, єдиний монумент, присвячений Радянській армії від моменту її створення до великої перемоги. і якщо це станеться, то це буде суперечити статті 6 закону України про увічнення перемоги у Великій вітчизняній війні яка передбачає, що органи місцевого самоврядування на підвідомчих їм територіях мають вести облік і збереження, а не демонтаж чи щось там вигадувати. Така норма закону. Тому ми візьмемо участь в цьому засіданні і будемо пояснювати суду, що таке рішення суперечитиме чинному законодавству».
Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися за коментарем до самого позивача. Бо ж знаєте, як воно в Україні буває. Один закон каже – негайно знищити!. Інший суперечить – рухати не смій! Отож, прийде українська влада – користується одними законами. Прийде проросійська – іншими. І все нібито законно...
На наш запит Григорій Ангел відповів, що безпосередньо до судового засідання він, звісно, не збирається показувати усі козирі. Однак, перерахував законодавчі акти, що можуть стосуватися справи і порадив, уважно їх переглянувши, вирішити, чи має „третя сторона” бодай формальні підстави суперечити позову про необхідність демонтажу „монументу слави”? Отже:
„Частина 8 статті 6 Закону України «Про увіковічення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941- 1945 р.» говорить, що наруга над пам’ятками Великої Вітчизняної війни, їх руйнування і знищення карається відповідно до закону.
Стаття 298 Кримінального кодексу України говорить, що знищення, руйнування або пошкодження пам’яток культурної спадщини та пам’яток культурної спадщини карається.
Рішенням № 279 від 17.03.92 р. Львівської обласної ради про зняття з державного обліку пам’яток історії та культури Львівської області, виконаних з нетривких матеріалів, або тих, що не мають історичної, наукової та художньої цінності Монумент бойової слави радянських збройних сил, що по вул. Стрийській в місті Львові, знятий з державного обліку.
Листом № 2-14 566 від 03.11.11. Департамент містобудування Львівської міської ради підтвердив, що Монумент слави радянських збройних сил знятий з державного обліку і повідомив, що рішенням рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №234 від 24.04.2007 р. «Про належне утримання об’єктів благоустрою (пам’ятників, декоративних скульптур і композицій)» Монумент бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській у м. Львові не взятий на баланс.
Листом № 4-31-2158 від 23.31.11 р.) Галицька районна адміністрація повідомила . що монумент на вул. Стрийській не має балансоутримувача.
Читати повністю ТУТ
«Це єдиний монумент на території Західної України, підкреслюю, єдиний монумент, присвячений Радянській армії від моменту її створення до великої перемоги. і якщо це станеться, то це буде суперечити статті 6 закону України про увічнення перемоги у Великій вітчизняній війні яка передбачає, що органи місцевого самоврядування на підвідомчих їм територіях мають вести облік і збереження, а не демонтаж чи щось там вигадувати. Така норма закону. Тому ми візьмемо участь в цьому засіданні і будемо пояснювати суду, що таке рішення суперечитиме чинному законодавству».
Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися за коментарем до самого позивача. Бо ж знаєте, як воно в Україні буває. Один закон каже – негайно знищити!. Інший суперечить – рухати не смій! Отож, прийде українська влада – користується одними законами. Прийде проросійська – іншими. І все нібито законно...
На наш запит Григорій Ангел відповів, що безпосередньо до судового засідання він, звісно, не збирається показувати усі козирі. Однак, перерахував законодавчі акти, що можуть стосуватися справи і порадив, уважно їх переглянувши, вирішити, чи має „третя сторона” бодай формальні підстави суперечити позову про необхідність демонтажу „монументу слави”? Отже:
„Частина 8 статті 6 Закону України «Про увіковічення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941- 1945 р.» говорить, що наруга над пам’ятками Великої Вітчизняної війни, їх руйнування і знищення карається відповідно до закону.
Стаття 298 Кримінального кодексу України говорить, що знищення, руйнування або пошкодження пам’яток культурної спадщини та пам’яток культурної спадщини карається.
Рішенням № 279 від 17.03.92 р. Львівської обласної ради про зняття з державного обліку пам’яток історії та культури Львівської області, виконаних з нетривких матеріалів, або тих, що не мають історичної, наукової та художньої цінності Монумент бойової слави радянських збройних сил, що по вул. Стрийській в місті Львові, знятий з державного обліку.
Листом № 2-14 566 від 03.11.11. Департамент містобудування Львівської міської ради підтвердив, що Монумент слави радянських збройних сил знятий з державного обліку і повідомив, що рішенням рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №234 від 24.04.2007 р. «Про належне утримання об’єктів благоустрою (пам’ятників, декоративних скульптур і композицій)» Монумент бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській у м. Львові не взятий на баланс.
Листом № 4-31-2158 від 23.31.11 р.) Галицька районна адміністрація повідомила . що монумент на вул. Стрийській не має балансоутримувача.
Читати повністю ТУТ
Останні записи