Дюранті отримав премію за серію з 13 статей, написаних у 1931 році, у яких він вихваляв Сталіна у той час, як в Україні відбувався Голодомор.

Після багатомісячних дебатів комітет Пулітцерівської премії визначив що свідчення відносно того, що Дюратні навмисно обманював у своїх статтях, “були неясні та непереконливі”.

Пулітцерівський комітет також пояснив своє рішення невідкликати премію тим, що “всі основні учасники померли та нездатні відповісти на претензії”.

Напевно у звязку з цим Пулітцерівський комітет висловив “співчуття українцям та іншим націям у США та по всьому світу, хто досі оплакує страждання і смерті, принесені Йосифом Сталіним”, - ідеться у заяві.

Артур Зульцбергер-молодший, видавець The New York Times, заявив: “Ми поважаємо і хвалимо Пулітцерівський комітет за його рішення у цьому складному і чутливому питанні.”

Рішення про те, що Пулітцерівську премію не будуть віднімати у Дюранті, було оприлюднено сьогодні, в суботу 22 листопада саме в день, коли в Україні відбуваються жалобні заходи з нагоди 70-річчя Голодомору.

Таким чином комітет Пульцерівської премії підтвердив що ця премія може надаватися відвертим брехунам, аморально і антидемократично налаштованим людям. Це ставить під питання моральну допустимість для всіх наступних лауреатів цієї премії погоджуватися на її отримання. Адже ніхто не згодився б отримати Нобелівську премію миру, якби її у свій час дали Гітлеру.