Ідеальний варіант роботи – це добре оплачуване хобі.
Сучасне прислів’я.

Почнемо з визначення. Гра – це радісна творчість, здійснювана за певними правилами. Відтак є три обов’язкові компоненти гри: радість, творчість, правила. 

1. Радість, задоволення, цікавість, захоплення, азарт – широкий діапазон позитивних емоцій. Радість виникає тільки тоді, коли діяльність відбувається вільно, невимушено, без примусу. Примус – це те, що вбиває радість. Радість є ширшим поняттям, ніж воля, адже радість обов’язково передбачає наявність волі, натомість воля не гарантує радості.

2. Творчість, тобто творення чогось нового. Вона завжди пов’язана з доланням перешкод. Так, для творення нового треба долати старе, для творення космосу треба долати хаос. Відтак для творчості властиві напруження і змагальність – у широкому діапазоні: від подолання власного лінивства до жорсткої конкуренції з противником. Одним з наслідків творчості є слава, адже для того, щоб прославитися, треба всіх здивувати, а для цього треба зробити щось таке, що ніхто не робив.

3. Правила, які визначають певні обмеження, задають спрямування і мету. Завдяки правилам діяльність стає структурованою, впорядкованою, цілеспрямованою. Елементами правил можуть бути різноманітні призи, медальки, бали, дошки пошани, портрети, пам’ятники, кінофільми – все, що сприяє поширенню слави.

Описані три компоненти існують незалежно один від одного: може бути творчість без правил, робота без радості, радість без творчості. Фактично, ми ввели три осі координат, три дихотомії, тривимірний ортогональний базис:

• радість (воля) – сум (примус),
• творчість (напруження духу) – рутина (розслаблення духу),   
• правила (структурованість) – хаос (аморфність).

Розгляньмо діяльність (активність) при різних комбінаціях цих компонентів (їх 8 - два в кубі). В ідеалі кожна комбінація повинна мати свій точний термін. Дещо вже є: 

1. радість + творчість + правила = гра
2. радість + творчість – правила = вигадування (напр., джаз)
3. радість – творчість + правила = праця (радісна робота)
4. радість – творчість – правила = гулянка (напр., слухання музики)
5. – радість + творчість + правила = вимушена творчість
6. – радість + творчість – правила = імпровізація
7. – радість – творчість + правила = робота (труд)
8. – радість – творчість – правила = вештання (тиняння).

Наприклад, рутинна, хаотична, безрадісна діяльність – це вештання. Якщо з’являються правила і мета – то це вже робота (структурована активність). Якщо діяльність з радістю, але без творчості і без правил, то це гулянка. Якщо робота приносить радість – то це праця (в рос. мові нема еквівалента). Якщо праця творча, то це вже гра.

У порівнянні з роботою (трудом), творчу працю людина здійснює «граючись»: радісно, з більшим напруженням, але зі значно меншою втомою. Тому ідеальний варіант роботи – це гра, тобто творча праця.

Хтось може сказати, що творча праця завжди має практичну користь, а от гра – не завжди. Проте це занадто утилітарний підхід. Насправді гра, будучи радісною, вільною, творчою, напруженою, впорядкованою діяльністю, завжди приносить користь самому гравцю, бо сприяє його розвитку.

Розвиток особистості! Що може бути кориснішим? Хіба що особистий розвиток разом з розвитком соціального і природного середовища. В термінах еконаціоналізму, найвищим рівнем діяльності є ігрове творення себе разом зі своєю еконацією.        

Image