Україна повноцінно увійшла в посівну кампанію. Порівняно із минулими сезонами, її можна назвати «ранньою». Хоча, з огляду на зміну клімату і фактичну відсутність температурної зими, польові роботи могли стартувати ще раніше.

На кінець другої декади березня в Україні було засіяно близько 600 000 га або 4% від плану робіт. Прогнозована площа десятки основних ярих культур становить 15,26 млн га, на 0,3 млн га більше, ніж у 2019 році. Площа озимих під урожай-2020 також незначно збільшилася: до 7,6 млн га, або на 0,2% більше, ніж в 2019 році.

Що сіють?

Основні сільгоспкультури, популярні в українських аграріїв, не змінюються вже мінімум п'ять років. Цьогоріч максимальні площі знову будуть віддані під соняшник, сою і кукурудзу, які забезпечують максимальну рентабельність.

«У структурі посівів ярої групи за прогнозами збільшиться частка кукурудзи і соняшнику, а зменшиться – ячменю, сої та цукрових буряків», – вважають в Мінекономрозвитку.

Найбільше можуть скоротитися посіви під соєю. «Соя не в пошані, кукурудза теж трохи скорочується. Хтось сіє ярий ріпак, хтось гречку – чекають, що буде висока ціна. Але взагалі плани коригуються щодня, з поправкою на погодні умови», – каже експерт з агротехнологічних питань Олексій Сергієнко.

Як сіють?

За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, минула осінь була однією з найгірших за останні роки для накопичення вологи. Безсніжна і тепла зима жодним чином не вирівняла цей баланс, хоча дощі в лютому трохи поліпшили ситуацію.

У підсумку, до початку посівної запаси вологи склали близько 70-90 мм при середньому показнику за останні роки на рівні 121-190 мм. Крім погоди ситуацію погіршив і людський фактор – зокрема, захопленість сільгоспвиробників соняшником, який сприяє зменшенню запасів вологи в ґрунті.

«Пересичення цією суперкласною, найприбутковішою культурою в умовах катастрофічної нестачі вологи в метровому шарі ґрунту може призвести до порушення водного балансу, як раніше вже був порушений баланс гумусу», – говорить Сергієнко.

Як на аграріях позначився карантин?

Головний виклик і особливість агросезону-2020 – це те, що він проходить в умовах карантинних заходів, спрямованих на зменшення поширення коронавірусу COVID-19. Гарна новина полягає в тому, що більшість ресурсів, необхідних для проведення весняних польових робіт і прив'язаних до валюти – ЗЗР, міндобрива – були закуплені ще заздалегідь. І таким чином стрибок курсу долара з 25 до 27,5 грн на вартості ресурсів не позначився.

Куди більше занепокоєння викликає у сільгоспвиробників режим пересування техніки і можливість працювати у профільного роздробу – магазинів, які торгують насінням, саджанцями, добривами тощо. Кабмін тільки напередодні вніс необхідні зміни, якими розблокував таку можливість.

Цьому рішенню передував рекордний хаос на рівні МЕРТ, в якому спочатку зажадали список критичних підприємств, що мають функціонувати за будь-яких обставин, а потім, зрозумівши, що не справляються, переглянули формат і почали складати список заборонених напрямків діяльності. У підсумку в регіонах, не побачивши АПК серед стратегічних галузей в листі Мінекономіки, почали згортати роботи до з'ясування і уточнень.

«Ми розуміємо, що МЕРТ навів перелік стратегічних напрямків як приклад або рекомендацію, але на місцях це було сприйняте як директива. Дилетантство чиновників топ-рівня коштувало деяким аграріям два посівних дні», – так оцінив те, що сталося, керівник однієї з аграрних асоціацій, який побажав зберегти анонімність.

Також у розпал посівної уряд позбавив значну частину сільгоспвиробників фінансового ресурсу, заборонивши роботу продовольчих ринків. Аграрії, які реалізовували на них свою продукцію, і активізували торгівлю напередодні посівної, щоб виручити додаткові гроші, виявилися позбавлені такої можливості в один день. Виробник овочів з Тернопільської області, який збував огірки на ринку «Троєщина», приїхавши до Києва, був змушений вести переговори з однією з роздрібних торгових мереж і продати їм товар нижче собівартості, щоб хоч якось вийти з цієї ситуації.

Чи чекати допомоги від держави?

Програми державної підтримки у світлі секвестру бюджету виглядають не дуже натхненно. Але навіть якщо гроші будуть на папері виділені, сільгоспвиробники налаштовані обходитися без них. Минулого року ситуація в країні не була настільки катастрофічною, але навіть тоді МЕРТ не зміг вчасно подати на казначейство платіжки, що призвело до недоотримання галуззю 1 млрд грн. І навчені торішнім досвідом аграрії сприймають свої перспективи у форматі «будуть гроші – добре, але в бюджет ми їх не закладаємо».

Зі «стабілізуючих» новин – питання про відкриття ринку землі наразі стрімко втрачає актуальність. Сама ймовірність і спроба ухвалити відповідний закон в той момент, коли галузь максимально ослаблена, трактується як диверсія і загрожує масовим невдоволенням аграріїв.