Радіймо, Андрію! Розкажу, як було в мене. 2012 року я прийшов до церкви, яку тут називають юдеохристиянською. Мій тодішній наставник, учитель, дав мені зрозуміти, що так буде краще. На той час я вже був знайомий із Живим Словом, але допустив ряд грубих помилок. Дався взнаки попередній спосіб життя. Сім років я намагався стулити докупи два світогляди - "традиційний" і аріянський. Виходило так собі, скажу прямо. Спілкування з юдеохристиянською церквою довелося припинити, коли я дізнався, що не маю права відвідувати храм - там же всюди на мене чекає страшний барановірус! Останньою краплею стало запевнення, що, виявляється, вірус - це Боже випробування, яке треба сприймати зі смиренням, вакцинація - це мало не манна небесна, а ті, хто не колються - грішать проти першої заповіді, бо вважаються забобонними! Я знову ж таки намагався натягнути це на свою хвору голову - я справді понад сорок років живу з неврологічною патологією, - і в мене нічого не вийшло. Але ще 2013-го року Філатович сказав мені, що я впораюся з проблемою сам. Відвідування храму я вважав духовним підкріпленням на цьому шляху. Барановірус забрав у мене це право, й я зараз уже думаю, що не даремно. Зрештою, позиція аріохрестиянства з приводу вроджених хвороб мені подобається, як і загалом арійський світогляд. Проте, оскільки я вже десять років не розумію, з якого боку підійти до свого оздоровлення, то досі не роблю поспішних висновків, мовляв, усе так здорово. Досвід показує, що краще обійтися без зайвої бравади.

Цікаво!
Я теж раніше відвідував іудохристиянську церкву. Коли заборонили заходити в церкву без маски, я спочатку намагався сперечатися. Потім поступово перейшов на онлайн трансляції, а коли повністю прочитав "Арійський стандарт" і розділ про причастя, все стало на свої місця. Аріянство - це позитивний світогляд, який веде до успіху та процвітання. Вір у себе, Костянтине, у тебе все вийде!!!