Ініціатори його створення апелюють до даних екзит-пола Інституту Геллапа, згідно з яким багато опозиціонерів перемогли у своїх виборчих округах і повинні б бути в парламенті. Крім того, результати цього незалежного соціологічного дослідження свідчать про те, що багато демократичних кандидатів у депутати вийшли в другий тур. За офіційними даними Центвиборчкому Білорусі у Палату представників не пройшов жоден опозиціонер. Причому 108 з 110 депутатів були обрані в першому ж турі. 109-й парламентарій - також кандидат від влади - визначився в другому, ще в одному окрузі вибори не відбулися.

Білоруський політолог Валерій Карбалевіч дуже скептично оцінює можливість ефективної діяльності так називаного Народного парламенту. На його погляд, це "шлях не в реальну, а у віртуальну політику, діяльність у рамках опозиційного гетто".

Опозиція вже діяла в паралельних політичних світах. Так, можна згадати альтернативні президентські вибори в 1999 році за участю Зенона Пазьняка і Михайла Чигиря. Довгий час функціонувала Верховна рада, точніше - те, що від неї залишилося в результаті референдуму 1996 року. Усередині Білорусі вона ніякого впливу на політику не робила, хоча на міжнародній арені тривалий час контактувала з європейськими структурами і вважалася там легітимним білоруським парламентом.

За словами експерта "Білоруських новин", великі питання викликають принципи формування цього Народного парламенту. Хто в нього ввійде? Тільки кандидати в депутати від опозиційних партій? Чи будуть запрошені інші претенденти на депутатський мандат - члени ЛДП, наприклад? Нарешті, у багатьох округах балотувалося відразу по кілька демократичних кандидатів у депутати. Що, усі вони ввійдуть у Народний парламент?

А саме головне, що буде робити ця структура? Приймати закони? Але хто буде їх виконувати? Та й узагалі як народ довідається, що ці закони приймаються?

Валерій Карбалевич вважає, що якесь об'єднання колишніх демократичних кандидатів у депутати може мати сенс тільки лише для того, щоб координувати їхні зусилля з інформування виборців про дійсні (з погляду опозиції) підсумки референдуму і парламентських виборів. "Розчарованих, тих, хто вважає, що їх влада обдурила, багато. Але от тільки що опозиція може їм відповісти на запитання: "А що робити, як діяти далі?" - міркує політолог.

Народний парламент - черговий віртуальний проект опозиції, вважає і перший заступник Білоруської соціал-демократичної партії (Народна грамада) Володимир Нистюк. "Чим він буде займатися?" - задає політик слідом за Валерієм Карбалевічем, напевно, риторичне питання.

За його словами, навіть чисто формально, юридично спроба його створення може бути дуже сумнівним політичним заходом. Народний парламент, якщо в нього демократично збирати всіх колишніх кандидатів у депутати, здебільшого буде складатися з людей без досвіду законодавчої діяльності та й узагалі тих, хто йшов у Палату представників, погано розуміючи, що це таке.

Мало того, що Народний парламент - структура з занадто вже претензійною назвою, так це ще, як вважає Володимир Нистюк, може принести його організаторам і членам карні переслідування. На думку політика, після референдуму і парламентських виборів влада взяла курс на жорсткість політичного тиску на опонентів, і створення Народного парламенту може бути витлумачене як спроба присвоєння влади. Гаряча лінія