Фільм про апостола Андрія вийшов у Києві

Бі-Бі-Сі: Пані Олено, дотепер на фільмах про житія святих спеціалізувалися переважно італійські кінематографісти. Отож, якою мірою можна казати про ваш фільм як про виклик українських митців італійцям?
О. Каретник: Йдеться, мабуть, не про виклик італійцям, а радше самим собі, українцям. Тому що і для нас, нарешті, наспів час знімати духовне кіно. Українська земля є дуже багатою на святих – лише у Києво-Печерській Лаврі поховані понад 20 канонізованих святих. А якщо взяти цілу Україну?
Бі-Бі-Сі: Чи ваш фільм є першим духовним українським фільмом?
О. Каретник: На апостольську тему в Україні й справді не було раніше фільмів. Щодо духовних фільмів взагалі, то вони потрохи почали з'являтися.
Бі-Бі-Сі: Чим пояснити ваш вибір – чому саме про Апостола Андрія було вирішено зняти фільм?
О. Каретник: Ідея належала Громадському фонду Андрія Первозданного, бо вони займаються вивченням житія цього святого. І вони вирішили, що треба ж нам, киянам, нарешті з'ясувати питання чи був Андрій Первозданний на наших горах чи ні. (За літописним переказом, апостол Андрій побував на місці майбутнього Києва, коли подорожував до Рима, і освятив це місце, встановивши тут хрест. Пригадуєте з літописів: “Відітє лі гори сія? Яко на сіх горах воссіяєт благодать Божія, імєєт град вєлік биті...”)
Досить довго – мабуть, понад три століття – історики ведуть суперечки навколо цього. І от ми вирішили дослідити цю тему. Як на мене, ми відповіли на це питання – принаймні, для себе.
Бі-Бі-Сі: І як же ви відповіли на це питання – був на київських схилах Андрій Первозванний чи ні?
О. Каретник: Особисто у мене такого питання і не виникало, бо ми, кияни, звикли до думки про те, що Апостол Андрій тут таки був, і що Андріївська церква стоїть тут не просто так. А до неї стояла ще дерев'яна церква, а до того – зовсім маленька. І все це було не просто так.
Бі-Бі-Сі: Пані Олено, де і як знімався ваш фільм?
О. Каретник: Починалися зйомки в Ізраїлі. Ми були на Галілейському морі, на берегах якого Андрій Первозванний жив і де, за біблійними переказами, він познайомився з Ісусом. Потім ми мандрували Святою землею. Пізніше поїхали в Грецію, були в Криму... Тобто ми простежили маршрут апостола – принаймні, останній його маршрут, який включав і Київ і Патри (місце, де був розп'ятий Святий Андрій). Так що ми дуже багато попоїздили і побачили.
Бі-Бі-Сі: І тепер, завдячуючи вам і вашим колегам, глядачі зможуть чіткіше уявити собі образ апостола Андрія.
О. Каретник: Щодо образу, то мабуть кожен сам його вимальовує. Але, гадаю, нам трохи вдалося розкрити певні риси апостола, зокрема - яким він був ззовні і те, наскільки багатим був його внутрішній світ. Він був дуже божою людиною, якщо можна так сказати. Сподіваюсь, що глядач це відчув.
Бі-Бі-Сі: Наскільки важливо для митця, який стає до зйомок духовного фільму, бути віруючою людиною?
О. Каретник: Гадаю, це є обов'язковою умовою. Мені здається, що людина невіруюча не зможе зняти духовне кіно. Звичайно, можна зробити якійсь там історичний колаж, але то не буде духовне і боже кіно. Треба вірити і тоді все буде вдаватися і в режисера, і у цілої знімальної групи.
Бі-Бі-Сі: І ви думаєте, що саме завдячуючи цьому, вийшло й у вас?
О. Каретник: Думаю, що так. Приміром, жодний художник не міг би намалювати гаряче криваве небо, яке нам було потрібне під час зйомок на мисі Фіолент у Криму. Ми мали на це один-єдиний день.
Продюсер був майже у відчаї. “Де, - каже, - я візьму для тебе криваве небо? Як я його намалюю?” Але по тому, як ми стали на молитву, помолилися і вийшли на зйомки, – на небі розлився такий кривавий колір, про якій можна було лише мріяти. Глядачі можуть тепер це оцінити. Я маю на увазі кадри, де на тлі криваво-гарячого небосхилу іде актор, що грав роль апостола Андрія. Як раз тієї миті пролетіли дві маленькі пташки, і це якраз було саме те, що було потрібно.
В іншому випадку, лише з божою допомогою раптом закінчився дощ і вийшло сонце. То були такі речі, які лише Бог може дарувати нам. Цікаво, що до того дощ перещів цілий тиждень. Але у нас не було іншого вибору, ми мали знімати одну з головних сцен, коли апостол ставить хрест на київських схилах. Отже ми виїхали на зйомки навіть попри те, що дощ все ще йшов. А коли дісталися місця зйомок – все раптом змінилося. А щойно після зйомок сіли в авто – знову стіна дощу.
Бі-Бі-Сі: А де можна подивитися ваш фільм?
О. Каретник: Щойно, після прем'єри у київському Будинку кіно, його показав столичний телеканал “Київ”. Сподіваюсь, що нас покажуть і на центральних каналах. Знайдуть годину поміж серіалів та інших програм. Може, на Інтері чи на першому національному. Ми лише сподіваємося на це.
Бі-Бі-Сі: А в кінотеатрах?
О. Каретник: Якщо б у нас був кінотеатр духовного кіно, то тоді, безумовно, його б взяли до показу. Але принаймні на касетах його можна буде переглянути і тепер.
Бі-Бі-Сі: Чи можна очікувати, що український кінематограф і надалі вестиме тему житія святих? Які плани щодо цього існують, зокрема, у вас?
О. Каретник: Особисто я вже знімаю п'яту серію житій святих – окремі такі, по півгодини, стрічки про наших українських святих. А щодо великих планів, то я все ж таки хотіла продовжити апостольську тему. І наступним має бути фільм про апостола Павла та його епоху за книгою Митрополита Володимира (Сабодана).