«Островський, нарешті, є носієм величезних моральних цінностей більшовизму. Я не знаю, чи багато творів в художній літературі, які були б дійсно носіями цієї скарбниці моральних цінностей більшовизму. Тому не випадково, що за кордоном його книга завдає колосальної шкоди у ворожому таборі, тому що наші вороги готові визнати за нами все: і силу, і все, що хочете, але вони хочуть нам відмовити в одному. Вони кажуть, що ми грубі матеріалісти, що у нас немає ніяких ідеалів, і Островський, своєю творчістю показуючи, які ідеали несе з собою робітничий клас і як на цих ідеалах ушляхетнюється робоче юнацтво, як зріє нова людська особистість, тим самим пропагує більшовизм як величезну моральну силу для перемоги людства». Марк Колосов, перший редактор роману «Как закалялась сталь»: [1] «Книга Островського написана з загострених позицій більшовиків. Вона стала ідеологічним патроном, зброєю ведення вогню по будь-якому їх противнику. Дух Павла Корчагіна, його фанатизм, що сконцентрував у собі ненависть до ворога, нехай навіть уявного, – його бойовим зарядом, вибухівкою. Як виявилося – цілком придатною і для сучасного «пояси шахідів». Фанатизм в усі часи залишається найнебезпечнішим знаряддям. Тільки фанатик здатний підірвати себе заради виконання навіяної йому мети, заради «визволення людства», не думаючи про життя окремих його представників, часто ні в чому не винних і не знаючих, що їх від чогось звільняють, крім самого життя...» Станіслав Козлов, російський журналіст [2].
