ідеологія

Ідентичність під прицілом Інформаційна війна Росії проти України — це війна не лише за територію, а й за пам’ять, культуру, образ українця. Російські наративи формують викривлену ідентичність українця, якою потім маніпулюють як усередині країни, так і за її межами. Про це — глибока розмова із Йосифом Зісельсом, яка вийшла на каналі Ukrainer Q. Це інтерв’ю виявилось у рази важливішим за популярне, але порожнє, за словами авторки, інтерв’ю Аліни Шаманської. Замість трьох годин марного контенту, тут — факти, прізвища, схеми та розуміння глибинного конфлікту за нашу свідомість.

Євген Врядник подарував українцям не просто літературний твір, а справжній дороговказ до перемоги та відродження нації. Написана на передовій, у розпал екзистенційної війни України проти російської агресії, ця книга є одночасно філософським трактатом, воїнським маніфестом і практичним посібником. Вона закликає читачів до самодостатності як ключового інструменту збереження внутрішньої свободи та побудови сильної, оновленої України. Для кожного українського націоналіста ця праця стане джерелом натхнення та конкретних ідей, які можуть вивести нашу державу на новий рівень світогляду, соціальної організації та технологій.

Командир 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Дмитро Кухарчук повідомив, що українському військовому Євгену Вряднику не дозволили читати лекцію в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". 19 квітня студенти слухали військового надворі. Причиною, за його словами, став висновок комітету з етики, який назвав погляди військового "занадто правими".

У книзі «Технологічна республіка: Жорстка сила, м’яка віра та майбутнє Заходу» (The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West) Олександр Карп та Ніколас Заміска стверджують, що Кремнієва долина повинна тісніше співпрацювати з Пентагоном – читаємо у рецензії Боба Айві, опублікованій у газеті The Washington Post 21 лютого 2025 р.

Демократія – це неефективна і деструктивна система правління. Вона настільки корумпована і застійна, що повинна бути замінена новим устроєм, керованим як стартап. Демократія і свобода несумісні. Ресурси слід витрачати не на «зменшення нерівності», «позитивну дискримінацію» і «різноманітність», а на фінансування технологічного прогресу.

Фашизм виникає тоді, коли націоналізм зливається з ідеєю відродження як відповідь на суспільну кризу, створюючи таким чином ідеологію, центральною візією якої є очищення старого суспільства від занепаду та відродження нації в новому ладі, населеному новим типом людини – шляхетною «новою людиною».

Рушійною силою фашизму є бачення нації, здатної до феніксівського відродження, що відбудеться в революційно новому ладі, який охоплюватиме всіх істинних членів національної спільноти.

Держслужбовець Міністерства освіти та науки України агітує проти нашої незалежності та насаджує наративи «русского міра». Чому чиновники в Україні, які отримують зарплати з державного бюджету України, так не люблять Україну? Питання – риторичне. Україна для них – це просто ресурс. Їм байдуже, на яку владу працювати – аби гроші платили!

Стаття Навального про війну і майбутнє Росії – брехня. Його смисли – це спроба непомітно, використовуючи методи ФСБшних маніпуляторів, зберегти імперію і допомогти їй уникнути покарання.

Як і будь-яке суспільне явище, європейський правий рух закономірно еволюціонує, пристосовуючись до нових реалій. Незмінними залишаються базові принципи – нація, родина, духовні цінності.

У нас досить вузьке розуміння того, що відбувається. Це не характеризує нас погано, як солдата в окопі не характеризує погано звичка оцінювати все становище на фронті за становищем у його конкретному окопі. Проте ширша перспектива зазвичай все ж таки краще, ніж вужча.

Спостерігаючи за звірствами російської армії в Україні, люди не знаходять слів. Оглядачі зазначають: те, що витворяє Росія, це вже навіть не війна, а якесь живодерство. Тому для позначення російських агресорів замість слова «люди» дедалі частіше застосовують слово «істоти». Офіційні українські ЗМІ називають росіян «орками», а Російську Федерацію – Мордором. Обидві сторони війни обзивають одне одного «нацистами». Настав час прояснити ці терміни – хоча б для того, аби не вестися на московську пропаганду.

Ніколи не називайте москалів нацистами, тобто націоналістами. Вони завжди були шовіністами. Шовінізм є рішучим запереченням націоналізму. Звідси органічна ненависть Московії до націоналізму. Апофеозом цієї ненависті стала війна проти України з метою її денацифікації, тобто ліквідації політичної незалежності та етнічної самобутності. Протидіяти денацифікації може лише нацифікація.

Лавкрафт вважав, що ієрархічний порядок, найбільш придатний для практичного життя під час нової машинної доби – це «фашизм». Його цікавила ідея знищення «комерційних олігархів». Він шукав таку систему, що змогла б подолати циклічні закони занепаду – це також було мотивацією фашистів.

Коли російським чиновникам або агентам кремля не вдається зайти в українські провладні кабінети, вони це роблять через Китай. Як відомо, РФ і Китай – союзники. У них спільні інформаційні бази та спільна пропаганда.