— А що в сучасній українській літературі вас схвилювало? — Мене вражає Марія Матіос. Її «Солодка Даруся». Це має бути екранізовано, і я знаю, що деякі режисери вже взяли собі це за мету. А так, я не можу сказати, що маю перед собою якийсь конкретний твір. Річ у тім, що режисерське середовище, як і багато інших «гуманітарних тусовок» у нашій країні, живе порізно, ніби в різних реальностях. А взагалі моє оточення цікавиться більше класикою. Бо нам цікаво відтворювати якусь епоху, це для нас більший виклик, більше прочитань. От мій колега, Іван Канівець, цікавиться воєнною тематикою, робить документально-реставраційну роботу, порушує теми Громадянської війни, забутих українських героїв. Це неперекручена історія, величезний обсяг матеріалу. Але проблема нашої сучасності глибша — з кількості народжується якість, і це стосується всіх сфер культури.