Нова соціонна організація створюється на основі соціонної природи людини і чітко визначеної спеціалізації психіки згідно соціонічного типу. Це дасть якість у вирішенні суспільних, економічних і політичних проблем, а деякі з них відпадуть самі по собі. Якщо дотримуватися законів міжособових взаємодій, можна організовувати злагоджені колективи, в яких пануватиме взаєморозуміння, взаємодопомога і підтримка, природна спеціалізація кожного, кооперація в об’єднанні. В такій організації найтісніші зв’язки повинні бути у діаді, визначені конкретні завдання виконуватися групою людей, які належать до однієї квадри, а перспективні відповідальні проблеми повинні розв’язуватися групою, до складу якої входять люди всіх 16 типів – повний соціон.
Основу соціонної організації становить:
- потенціал людини;
- закон;
- структура;
- форма правління.
Знання потенціалу людини і враховування його – це основний принцип і першочергове завдання соціонної організації, а інші три вже залежать від нього. Структура соціонної організації - це коли кожна людина відповідає своєму визначеному природою місцю в колективі. Будь-яка соціонна організація, щоб бути життєздатною, має керуватися законом міжособових взаємодій, в основі якого лежить закон психічної сумісності.
Люди організовуються в колективи для досягнення спільної мети. Вони складають план враховуючи правильну послідовність для успішних дій. Організація для досягнення мети на основі послідовності дій та плану є системою. Але система – це ще не організація, це лише частка в цілому як в організації, причому створена шляхом проб і помилок з метою встановлення порядку. Вирішити проблеми засобами системи неможливо. Ось чому так багато різних проблем в усіх сферах діяльності. Досягти мети не вдається, тому що нехтують вагомими чинниками: не використовується потенціал кожної людини, не враховується основний закон – закономірності природних взаємозв’язків, на основі яких створюється структура. Існуючі юридичні закони встановлені штучним шляхом, і тому самостійно неефективні, а вимагають контролю за їх дотриманням. Природні закони діють самі. Від людей потребується лише усвідомлено підійти до організації власного життя згідно цих законів, і природа владнає все сама. А недотримання законів природи веде людину до страждань і невиправданих втрат: і матеріальних, і духовних – підривається її психіка і здоров’я, накопичуються соціальні проблеми.
Організація, що тримається тільки на системі, недосконала, недієздатна і заскорузла, тому і бюрократична. Держава – це штучно створена система підпорядкування владній структурі маси населення. Системи можуть бути різні, тому й існують різні системи управління: авторитарна, тоталітарна, демократична, феодальна, капіталістична, соціалістична. Карл Маркс передбачав, що з часом держава відпаде за непотрібністю, як все штучно створене само собою відмирає.
На сучасному етапі існує тенденція вирішувати соціальні проблеми через організацію управління. Але справжнє управління – це управління на основі природних законів. Воно не повинно організовуватися з метою мати владу для самозбагачення і впливу та для контролю в дотриманні існуючих юридичних законів. Адже юридичні закони також недосконалі. Тому й намагаються вирішувати проблеми шляхом “вдосконалення” законів. Але оскільки закони штучно створені, то можливо лише змінити, а не покращити їх, і бажані результати не досягаються.
Управління будь-якою великою соціонною організацією повинно складатися із компетентних осіб усіх 16-ти соціонічних типів. Щоб колектив працював продуктивно, гнучко і мобільно реагував і пристосовувався до нових обставин і вимог часу, був конкурентно спроможним, він повинен мати у своєму складі представників усіх 16 соціонічних типів у певній організації згідно соціонічних законів психічної сумісності і соціального спрямування. Колегіальним шляхом розглядається задача і вибирається людина для виконання певного завдання, за яке несе відповідальність. Згідно з метою і завданнями для її досягнення в кожному конкретному випадку обирається лідер, який є найбільш компетентним для виконання такого завдання відповідно сильних ознак психіки. Така особа буде обрана безпомилково, оскільки враховується її потенціал. Різні цілі і завдання вимагають відповідного вибору різних лідерів серед людей фахівців. При вирішенні питань колегіальною елітною групою за вищеописаним принципом, лідеру визначають завдання, яке повинно виконатися у конкретний термін, після чого робиться звіт. Така організація, створена на основі природних законів взаємодій і описаної вище форми правління буде мобільною в реорганізації при динамічній зміні законів на прогрес.
Статистика свідчить, що на практиці менеджери з підбору персоналу приймають на роботу людей, подібних до них за своїми соціонічними типами. Природно, серед таких людей існує легке взаєморозуміння й невимушене спілкування, але така команда визначається заскорузлістю і неможливістю прогресу, бо вирішує різноманітні проблеми, що виникають в процесі виробництва однобічно, а деякі проблеми за обмеженістю можливостей взагалі не може вирішити.
Для підвищення якості, ефективності роботи і усунення безконфліктності в колективах приділяється увага людині як основному інструменту для досягнення мети. Колектив буде безконфліктним при визначеному підборі груп за принципом квадри з урахуванням характерів людей і стосунків між ними, що приводить до найефективнішого способу взаємодій і якості виконання завдань.
Кількість людей у квадрі може бути і більшою чотирьох, головне, щоб серед представників її були в наявності всі 4 певні соціонічні типи. Кожен з них залежно від здібностей повинен виконувати завдання, яке відповідає як його призначенню, так і направленню роботи, і в такому разі людина всі свої обов’язки виконуватиме найкращим чином.
Люди в соціоні об’єднуються в дуальні пари – діади, що дає повноцінну реалізацію потенціалу. Таких діад 8. Близькі за духом люди певних соціонічних типів утворюють одну квадру. В соціоні їх 4. Через утворення міжквадрових зв’язків колективи організовуються у соціон. Соціальний прогрес утворюється шляхом виконання окремих певних завдань групою людей, організованою за принципом квадри і послідовної передачі суспільно важливих завдань від однієї квадри до іншої.
Квадра– це оазис у суспільстві і мінісоціон у соціоні. В кожній з них - власний образ світу і образ життя. Спільність світовідчуття приводить до безконфліктності, якщо і бувають якісь непорозуміння, вони зрозумілі і скоріше надихають, ніж шокують. Це “неантагоністичні протиріччя”, вони сприяють розвитку. Людина за певним соціонічним типом в будь-якій квадрі виконує своє завдання. В кожній квадрі є свій програматор, координатор, коректор, практик.
Людина за певним соціонічним типом в будь-якій квадрі виконує своє завдання. В кожній квадрі є свій програматор, координатор, коректор, практик.
Програматор– ведучий, генерує ідеї, дає напрямки їх реалізації і завдання іншим членам квадри.
Координатор– організовує, вдосконалює внутрішні зв’язки в колективі, підвищує їх якість та надійність, відбирає і показує життєздатні ідеї.
Коректор– відкидає зайве, корегує і шліфує подані ідеї, збирає, комплектує і роздає інформацію.
Практик– удосконалює і готує до реалізації створений продукт.
Щодо невеликих груп, їх члени мають виконувати ті завдання, які здатні виконувати за природними можливостями, тобто виконувати ту роботу, де вони компетентні, оскільки це відповідає їх сильним психічним якостям. Звичайно, в такій організації повинен бути лідер, професіонал своєї справи, відповідальний, здібний надавати програму і спрямовувати роботу, знаючи потенціал кожного члена і використовуючи їх здібності найкращим чином. Такий лідер може бути обраним серед людей 4-х певних соціонічних типів, які є лідерами квадр, тобто програматорами. Було б добре мати помічником дуала або активатора, щоб керівництво було більш ефективним.
Якщо ж група у соціонній організації складається з двох членів, в ній повинна бути взаємодопомога, взаєморозуміння і чітко скоординовані дії, що можливо лише між дуалами – психічно-доповнюючими особами.
Вимоги суспільства впливають на людину. І скільки потребують від людини творчості та реалізації свого потенціалу, стільки вона і віддає. Буває, від людини вимагають більшого, ніж вона може віддавати, або навпаки, реалізація її менша за потенціал. Це перша з причин конфліктності. Друга виникає при невідповідності характеру людини характеру професії, третя - коли неузгоджені взаємодії в колективі за закономірністю обміну інформацією. В природі це неузгодження вирішено, помічено людиною і науково обгрунтовано.
Будь-яка організація, починаючи з сім’ї і закінчуючи нацією, створена на основі дуальної природи людини і соціонної організації суспільства є життєздатною, динамічною, здібною діяти ефективно в будь-якій ситуації.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Основа соціонної організації та її управління
Спецтема:
***
kvadra_work.jpg
Нова соціонна організація створюється на основі соціонної природи людини і чітко визначеної спеціалізації психіки згідно соціонічного типу. Це дасть якість у вирішенні суспільних, економічних і політичних проблем, а деякі з них відпадуть самі по собі. Якщо дотримуватися законів міжособових взаємодій, можна організовувати злагоджені колективи, в яких пануватиме взаєморозуміння, взаємодопомога і підтримка, природна спеціалізація кожного, кооперація в об’єднанні. В такій організації найтісніші зв’язки повинні бути у діаді, визначені конкретні завдання виконуватися групою людей, які належать до однієї квадри, а перспективні відповідальні проблеми повинні розв’язуватися групою, до складу якої входять люди всіх 16 типів – повний соціон.
Основу соціонної організації становить:
- потенціал людини;
- закон;
- структура;
- форма правління.
Знання потенціалу людини і враховування його – це основний принцип і першочергове завдання соціонної організації, а інші три вже залежать від нього. Структура соціонної організації - це коли кожна людина відповідає своєму визначеному природою місцю в колективі. Будь-яка соціонна організація, щоб бути життєздатною, має керуватися законом міжособових взаємодій, в основі якого лежить закон психічної сумісності.
Люди організовуються в колективи для досягнення спільної мети. Вони складають план враховуючи правильну послідовність для успішних дій. Організація для досягнення мети на основі послідовності дій та плану є системою. Але система – це ще не організація, це лише частка в цілому як в організації, причому створена шляхом проб і помилок з метою встановлення порядку. Вирішити проблеми засобами системи неможливо. Ось чому так багато різних проблем в усіх сферах діяльності. Досягти мети не вдається, тому що нехтують вагомими чинниками: не використовується потенціал кожної людини, не враховується основний закон – закономірності природних взаємозв’язків, на основі яких створюється структура. Існуючі юридичні закони встановлені штучним шляхом, і тому самостійно неефективні, а вимагають контролю за їх дотриманням. Природні закони діють самі. Від людей потребується лише усвідомлено підійти до організації власного життя згідно цих законів, і природа владнає все сама. А недотримання законів природи веде людину до страждань і невиправданих втрат: і матеріальних, і духовних – підривається її психіка і здоров’я, накопичуються соціальні проблеми.
Організація, що тримається тільки на системі, недосконала, недієздатна і заскорузла, тому і бюрократична. Держава – це штучно створена система підпорядкування владній структурі маси населення. Системи можуть бути різні, тому й існують різні системи управління: авторитарна, тоталітарна, демократична, феодальна, капіталістична, соціалістична. Карл Маркс передбачав, що з часом держава відпаде за непотрібністю, як все штучно створене само собою відмирає.
На сучасному етапі існує тенденція вирішувати соціальні проблеми через організацію управління. Але справжнє управління – це управління на основі природних законів. Воно не повинно організовуватися з метою мати владу для самозбагачення і впливу та для контролю в дотриманні існуючих юридичних законів. Адже юридичні закони також недосконалі. Тому й намагаються вирішувати проблеми шляхом “вдосконалення” законів. Але оскільки закони штучно створені, то можливо лише змінити, а не покращити їх, і бажані результати не досягаються.
Управління будь-якою великою соціонною організацією повинно складатися із компетентних осіб усіх 16-ти соціонічних типів. Щоб колектив працював продуктивно, гнучко і мобільно реагував і пристосовувався до нових обставин і вимог часу, був конкурентно спроможним, він повинен мати у своєму складі представників усіх 16 соціонічних типів у певній організації згідно соціонічних законів психічної сумісності і соціального спрямування. Колегіальним шляхом розглядається задача і вибирається людина для виконання певного завдання, за яке несе відповідальність. Згідно з метою і завданнями для її досягнення в кожному конкретному випадку обирається лідер, який є найбільш компетентним для виконання такого завдання відповідно сильних ознак психіки. Така особа буде обрана безпомилково, оскільки враховується її потенціал. Різні цілі і завдання вимагають відповідного вибору різних лідерів серед людей фахівців. При вирішенні питань колегіальною елітною групою за вищеописаним принципом, лідеру визначають завдання, яке повинно виконатися у конкретний термін, після чого робиться звіт. Така організація, створена на основі природних законів взаємодій і описаної вище форми правління буде мобільною в реорганізації при динамічній зміні законів на прогрес.
Статистика свідчить, що на практиці менеджери з підбору персоналу приймають на роботу людей, подібних до них за своїми соціонічними типами. Природно, серед таких людей існує легке взаєморозуміння й невимушене спілкування, але така команда визначається заскорузлістю і неможливістю прогресу, бо вирішує різноманітні проблеми, що виникають в процесі виробництва однобічно, а деякі проблеми за обмеженістю можливостей взагалі не може вирішити.
Для підвищення якості, ефективності роботи і усунення безконфліктності в колективах приділяється увага людині як основному інструменту для досягнення мети. Колектив буде безконфліктним при визначеному підборі груп за принципом квадри з урахуванням характерів людей і стосунків між ними, що приводить до найефективнішого способу взаємодій і якості виконання завдань.
Кількість людей у квадрі може бути і більшою чотирьох, головне, щоб серед представників її були в наявності всі 4 певні соціонічні типи. Кожен з них залежно від здібностей повинен виконувати завдання, яке відповідає як його призначенню, так і направленню роботи, і в такому разі людина всі свої обов’язки виконуватиме найкращим чином.
Люди в соціоні об’єднуються в дуальні пари – діади, що дає повноцінну реалізацію потенціалу. Таких діад 8. Близькі за духом люди певних соціонічних типів утворюють одну квадру. В соціоні їх 4. Через утворення міжквадрових зв’язків колективи організовуються у соціон. Соціальний прогрес утворюється шляхом виконання окремих певних завдань групою людей, організованою за принципом квадри і послідовної передачі суспільно важливих завдань від однієї квадри до іншої.
Квадра – це оазис у суспільстві і мінісоціон у соціоні. В кожній з них - власний образ світу і образ життя. Спільність світовідчуття приводить до безконфліктності, якщо і бувають якісь непорозуміння, вони зрозумілі і скоріше надихають, ніж шокують. Це “неантагоністичні протиріччя”, вони сприяють розвитку. Людина за певним соціонічним типом в будь-якій квадрі виконує своє завдання. В кожній квадрі є свій програматор, координатор, коректор, практик.
Людина за певним соціонічним типом в будь-якій квадрі виконує своє завдання. В кожній квадрі є свій програматор, координатор, коректор, практик.
Щодо невеликих груп, їх члени мають виконувати ті завдання, які здатні виконувати за природними можливостями, тобто виконувати ту роботу, де вони компетентні, оскільки це відповідає їх сильним психічним якостям. Звичайно, в такій організації повинен бути лідер, професіонал своєї справи, відповідальний, здібний надавати програму і спрямовувати роботу, знаючи потенціал кожного члена і використовуючи їх здібності найкращим чином. Такий лідер може бути обраним серед людей 4-х певних соціонічних типів, які є лідерами квадр, тобто програматорами. Було б добре мати помічником дуала або активатора, щоб керівництво було більш ефективним.
Якщо ж група у соціонній організації складається з двох членів, в ній повинна бути взаємодопомога, взаєморозуміння і чітко скоординовані дії, що можливо лише між дуалами – психічно-доповнюючими особами.
Вимоги суспільства впливають на людину. І скільки потребують від людини творчості та реалізації свого потенціалу, стільки вона і віддає. Буває, від людини вимагають більшого, ніж вона може віддавати, або навпаки, реалізація її менша за потенціал. Це перша з причин конфліктності. Друга виникає при невідповідності характеру людини характеру професії, третя - коли неузгоджені взаємодії в колективі за закономірністю обміну інформацією. В природі це неузгодження вирішено, помічено людиною і науково обгрунтовано.
Будь-яка організація, починаючи з сім’ї і закінчуючи нацією, створена на основі дуальної природи людини і соціонної організації суспільства є життєздатною, динамічною, здібною діяти ефективно в будь-якій ситуації.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков