Протилежні (несподівані конфлікти, сприйняття «навпаки», агресивність, дратівливість)

Найнебезпечніший і найважчий тип стосунків. Однак це не одразу помітно, особливо спочатку. Взаємини досить сильного притягання, але й небезпечних конфліктів, які наростають підспудно, постійно і з більшою силою. Поки партнери на “безпечній відстані”, вони приваблюють й цікавлять один одного, захоплюють новими для кожного здібностями, які їх вражають, тому що протилежні власним. Такі партнери з цікавістю обмінюються думками при дружньому спілкуванні, але через 3 - 4 години зацікавленість втрачається через відчуття різних цінностей та інтересів. На певному етапі партнерами добре вирішуються справи, штурмові завдання, втілення і перевірка на життєздатність нових експериментів, винаходів. Тоді обоє впевнені, що можуть мирно співіснувати й співпрацювати. Але на цьому шляху у них постійно щось не налаштовується. Згодом стає очевидним, що співпраця набуває проблематичності й напружень. Партнери можуть помилково думати, що ці проблеми незначні й легко вирішувані, для цього досить докласти більше зусиль у розумінні партнера. Але, на жаль, такі зусилля лише провокують до відкритого конфлікту. І чим ближча відстань, тим більше непорозумінь. Підсвідомо існує бажання розташувати до себе партнера, але той думає, що все робиться «на зло», і обоє втягуються у виснажливі суперечки. Виникає бажання щось довести, уточнити, договорити, а партнер не хоче зрозуміти. Це викликає глибоке внутрішнє роздратування і нервозність. Те, що партнери висловлюють, видається образливим, і обоє страждають. та контратакують з більшою наполегливістю й агресивністю. Логічні здаються етичним егоїстами, грубими, прискіпливими. А етичні логічним – несерйозними, поверхневими, і головне, дуже злими. І стосунки погіршуються до нестерпності. Обоє впевнені в нетактовності, в негнучкості характеру іншого.

В цих стосунках проявляються бурхливі сутички, і боляче обом. Різниця позицій, що зацікавлювала спочатку, обертається потім повним розладом. Виникають тривалі, виснажливі, безглузді суперечки, де є тільки переможені. Кожному хочеться впевнити партнера, що він правий, але його не розуміють. Кожен помічає найменші недоліки іншого, ще й перебільшуючи їх. Це приводить до пригнічення та приниження один одного. І партнери вчаться відстоювати себе.

Взаємини між партнерами можуть бути задовільними лише за умови емоційної стриманості, при дотриманні офіційної ввічливості і певної сухої привітності. Чим більша відстань, тим вільніше можна поводитися, а коли відстань зменшується, доводиться контролювати себе, знаходячись у напруженні. Особливо важко доводиться разом працювати, тому що спосіб, темп, ритм виконання роботи цілковито різний. Ірраціонального дратує вперта послідовність та негнучкість раціонального, того, в свою чергу – непередбаченість, а тому нібито несерйозність ірраціонального, звинувачує його в тому, що той не притримується порядку в роботі, вносить хаос. Екстраверт виявляє свою злість тому, що інтроверт робить все повільно. Інтроверт може обурюватись, якщо екстраверт підганяє, вказує, керує ним. У партнерів відсутня взаємодопомога. Вони зовсім не захищають один одного від зовнішніх атак. Мається на увазі не словесний захист, а вміння зробити за партнера ту частину роботи, котра йому явно не під силу, та взаємодопомоги немає.

Партнери можуть здаватися егоїстами, черствими, недостатньо розвиненими. Скарги іншого сприймаються як скарги людини, яка бажає непомірної уваги до себе. Партнери не знають, де і в чому потрібна допомога іншому.

Стосунки ще не є відверто конфліктними при звичайному спілкуванні і в дружбі, проявляються такими лише в тісних взаємодіях. Якщо розподілити сфери діяльності, не квапити, не підганяти, не повчати один одного, можна притишити конфлікти. Діяльність повинна бути незалежною.