Кожна людина має у своїй пам’яті травматичні враження. Захисний механізм душі ховає від уваги занадто травматичні спогади у підсвідомості. Однак, таке приховування невирішених проблем вимага для себе законсервовування деякої частини життєвої енергії (уваги). Тож, що більш у людини накопичується психічних травм, то менш вона енергійна, менш свідома. В неї більше психосоматичних захворюваннь і все менш раціональне мислення, зате більше стає маразму.
В момент, коли людина має більший ніж звичайний рівень енергії, розум (душа) відчуває свою силу і спроможність витримати неприємний спогад і вирішити ту стару проблему. Тобто зрозуміти, засвоїти життєвий урок минулого. В цей момент людина згадує забутий випадок і переживає його знов, але уже не як жертва, яка не змогла дати собі ради, а як "філософ", з усвідомленням і розрядкою негативного враження. Після чого людина відчуває прилив душевних сил і впевненість, що при повторному подібному випадку вона вже буде набагато розумнішою і впорається із ситуацією, чи переживе її без драматизацій.
Підняти енергетику можна різними способами, наприклад, через позитивні мислеобрази, через героїчні вчинки, успіхи в колективі, одержання від людей позитивних емоцій, слави. Тоді вчорашні страхи стають дрібними і зникають.
Чим більше підняти енергію, тим більш глибокі та "страшні" враження спливають перед свідомістю та "розмагнічуються", як роса на Сонці. Аж до пологів, коли при народженні дитина отримує перші і найважливіші травми.
Через те, що в людини тілесне і душевне взаємопов’язане, можна підняти енергетику та психічну силу через насичення крові киснем. Одна із технік – ребефінг. У Г. Малахова є варіант ребефінга "дихання щастя", теж годиться.
* * *
Ребефінг (англ. Rebirthing, повторне народження) - дихальна психотехніка, створена на початку 1970-х років у США Леонардом Орром.
Ребефінг практикується як сучасний метод самодопомоги та самоаналізу. Він припускає застосування певної техніки дихання для того щоб дати людині глибокі і деталізовані уявлення про її розум, тіло і емоції. В результаті цих пошуків усвідомлюються актуальні процеси підсвідомості. Так розкриваються «процеси пригнічення», і свідомість запускає процеси перетворення пригнічених станів в загальне почуття активності і сповненості енергією. Ребефінг дає можливість розуму і тілу обережно перебудувати себе таким чином, щоб збільшити відчуття щастя, підвищити працездатність, отримати здоров'я і відчути внутрішню гармонію.
Циклічне зв'язне дихання (без пауз між вдихом і видихом)
Повне розслаблення (м'язове і психічне)
Увага до деталей, повна об'ємна увага не контрольована свідомістю. Увага повинна бути відпущена, вільна. Увага до тих відчуттів, які приходять до Вас від тіла в даний момент
Інтеграція в радості, гнучкість сприйняття. Інтеграція в радості - просування від негативного контексту до позитивного, від негативного сприйняття та оцінки ситуації до іншого, гнучкого, більш позитивного погляду на ситуацію. Чітке виконання техніки зміненого дихання має здатність автоматично змінювати контекст сприйняття
Повна довіра до процесу ребефинга: в кожному процесі відбувається саме те, що необхідно в цей момент даній людині, повну довіру до себе, до своїх відчуттів, до тієї користі, яку ребефінг приносить здоров'ю і якості життя. Не треба свідомо щось контролювати, чимось керувати, нехай ребефінг йде спонтанно, і він буде протікати саме так, як найбільш корисно для конкретної людини в даний момент.
Зв’язне дихання в ребефінгу вважається одним із головних інструментів доступу до інформації, що знаходиться в несвідомій частини психіки. Глибина, інтенсивність і швидкість протікання підсвідомих психологічних процесів безпосередньо залежать від типу використовуваного дихання.
1. Глибоке і повільне дихання - використовується для м'якого введення в процес ребефінга. Іноді замість повільного дихання застосовується розтягнуте глибоке. При такому диханні тіло розслабляється. У повсякденному житті його корисно використовувати на самому початку якогось негативного стану, для нейтралізації неприємних відчуттів.
2. Глибоке і часте дихання- це дихання приблизно в 2 рази частіше і глибше, ніж звичайне. Вважається основним диханням техніки ребефінга, використовується для виходу на рівні підсвідомого. Видих розслаблений і не контролюється. Якщо вдих робиться через рот, то і видих теж через рот. Форсування або стримування видиху, контролювання його може викликати «тетанію» - напругу і скорочення м'язів рук, ніг і обличчя, що є проявом внутрішнього опору і боязні. Слід нагадати людині, що не потрібно чинити опір процесу, нехай все йде спонтанно, а видих повинен бути більш розслабленим. Також в таких ситуаціях практикуючому рекомендується перейти до третього типу дихання.
3. Швидке і поверхневе дихання - схоже на «собаче», дозволяє як би розщеплювати, дробити переживання на шматочки, послабити і швидко подолати неприємні і хворобливі переживання і відчуття. Цей тип дихання вважається універсальним помічником в екстремальних ситуаціях, коли емоція доведена до межі і необхідно швидко її «проскочити».
4. Поверхневе і повільне дихання - використовується при виході з ребефінга. Не потрібно форсувати себе і поспішати вимикатися з процесу заздалегідь, виходити з нього потрібно повільно і обережно.
Використання всіх типів дихання дозволяє досягти максимального результату, психологічного полегшення і задоволення. В ребефінгу вважається, що чим більше розслаблений видих, тим вище якість процесу: для того, щоб розслабити видих, можна зробити вдих більш різким. Також у техніці ребефінга в процес дихання рекомендується включати грудну клітку, оскільки вважається, що в її м'язах «осідає» багато емоцій.
В процесі ребефинга, всі 5 вищеописаних елемента повинні задіюватися одночасно, реалізуючи цим трьохетапний принцип ведення процесу:
• досліджуйте найтонші зміни в своєму тілі
• занурюйтеся в найсильніші почуття
• отримуйте як можна сильніше задоволення від цього почуття
Ефективному проведенню техніки ребефінга сприяє спеціально підібрана музика для ребефінга.
* * *
Якщо людина в доброму гуморі та стані здоров’я, то з першого ж сеансу (найкраще дихати приблизно 45 хвилин) можна досягти дуже яскравих емоцій та думок. А може знадобиться й два тижні щодня "розкочегарювати" організм.
Можна сеанс ребефінгу використати, як "палочку-виручалочку", коли є нагальна проблема, але емоційно людина так пригнічена тою проблемою, що нічого путнього в голову не йде. Це через те, що якісь оті підсвідомі страхи чи агресивність утримують розум від розглядання "неприємних можливостей". А під час сеансу в людини приходить розрада - і рішення і емоційні сили для розв’язання проблеми.
Дуже швидко і яскраво так дихання спрацьовує під час голодування, коли кров не густа, а чиста і рідка, добре проходить по капілярам і насичує мозок киснем.
За порадою Г. Малахова, одразу після сеансу ребефінга треба облитися льодяною водою - загальна оздоровча дія підсилюється.
Можете спробувати сфотографувати обличчя перед сеансом і після, і ви побачите приємну різницю!
Перечитаю ще раз, бо почув, що цю технологію "беремо на озброєння".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Comments
Пропоную у Сенсарі замість ребефінг (rebirthing) вживати термін відродження.
https://t.me/ETEPHET
Я не проти. Цікаво, що я для себе сприймаю його "по-малаховськи", як "дихання щастя", і воно саме так і діє здебільшого. Тож правильна назва - це важливо.
VAKULA
Перечитаю ще раз, бо почув, що цю технологію "беремо на озброєння".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)